chrome firefox opera safari iexplorer

Закарпаття просить відзначити 75-річчя Карпатської України на державному рівні

14 грудня 2011 о 11:38

Депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України та Верховної Ради з проханням відзначити 75-річчя Карпатської України на загальнодержавному рівні.

Про це повідомляє УНІАН.

У зверненні йдеться, що 15 березня 2014 року виповниться 75 років від дня проголошення Карпатської України.

«Проголошення Карпатської України, — зазначається у зверненні, — було найвищим проявом волі українського населення Закарпаття, засвідчило його прагнення до свободи, бажання жити державним життям, ще раз продемонструвало перед усім світом, що у Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом із братами з Великої України».

За словами депутатів, закарпатці ще раз підтвердили це бажання восени 1944 року на з’їзді Народних комітетів Закарпатської України, прийнявши маніфест про возз’єднання з Радянською Україною".

Незважаючи на короткочасне існування Карпатської України, ця подія мала велике історичне значення не лише у житті закарпатських українців, а й усього українського народу, йдеться у зверненні.

Депутати Закарпатської облради наголошують на тому, що потребують загальнодержавної уваги заходи з відновлення та реконструкції місць і будівель, у яких відбувалися історичні події, пов’язані з проголошенням та збройним захистом Карпатської України.

На їхнє переконання, слід активізувати наукові дослідження, вивчення та об’єктивне висвітлення цих подій, увічення пам’яті їхніх учасників.

«Враховуючи звернення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Закарпатська обласна рада просить розглянути питання щодо відзначення 75-ї річниці проголошення Карпатської України на загальнодержавному рівні. Проект указу Президента України з цього питання додається», — йдеться у зверненні депутатів обласної ради.

Нагадаємо, що у новому підручнику з історії для 11-класників, підготовленому за сприяння нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника, вилучено згадки про Карпатську Україну.


27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути