chrome firefox opera safari iexplorer

Київські жебраки за день випрошують у людей мільйон грн

11 січня 2012 о 10:05

За оцінками міліції, за день усі жебраки Києва заробляють близько мільйона гривень, правда самим «прохачам» від цього перепадає лише 5-10%, решта грошей йдуть «даху», міліції або наглядачам, які привозять і відвозять їх з «роботи», годують, одягають, захищають, оплачують точки.

Люди, які щодня працюють на Майдані, розповідають, що жебраків щодня централізовано привозять на бусиках. Робочий день триває з 8 до 17 години. Після трудодня усіх збирають за туалетом, — там наглядач забирає гроші, пише Сегодня. Кожне місце закріплено за окремим жебраком.

Наприклад, біля виходу з метро до обіду стоїть старенька, біля підземки — інвалід на милицях, на парній стороні Хрещатика вагітна циганка, а потім усі міняються місцями. Місця на Майдані належать «даху», і щоб його отримати, треба заплатити за оренду близько 500 в місяць. 

Тоді жебраків попереджатимуть про перевірки та не будуть ганяти. Справжніх же прохачів, яким не вистачає грошей на життя, міліція швидко прибирає, мотивуючи такі дії тим, що останнім часом розвелось багато фальшивих нужденних.

Ще одне «рибне» місце у Києві — Лавра. Тільки на Різдво тут «жебракувало» 43 людини — люди похилого віку і цигани. Згідно з законом, в Україні жебрацтво не є злочином, а до відповідальності притягуються тільки люди, що примушують інших займатися такою діяльністю. У міліції переконують, що ще рік тому перестали ганяти жебраків, оскільки це порушує права людини.

Один із співробітників карного розшуку розповів, що мафію жебраків Києва можна умовно поділити на кілька груп. Першу тримає циганський барон із Закарпаття, але такі жебраки приїжджають до Києва на сезонні заробітки. Серед них є наглядачі, які домовляються з київським «дахом» про роботу, а живуть або у своїх же циган під Києвом, або ночують на вокзалах. Друга група жебраків — кочівники, у яких є свій начальник, наглядач і від двох до 15-ти різних інвалідів, людей похилого віку або просто бездомних.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі