chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні виповнюється 100 років від народження Ярослава Стецька

19 січня 2012 о 10:00

Сьогодні 100 років від народження Ярослава Стецька. Саме він був правою рукою Степана Бандери, саме Ярослав Стецько оприлюднив у Львові Акт проголошення Української Держави, а також був заарештований польською владою та сидів у німецькому концтаборі.

Ярослав Стецько народився в Тернополі у сім’ї священика. Вивчав право та філософію у Краківському та Львівському університетах. Ще в юнацькі роки він став брати участь у підпільній діяльності українських націоналістів: долучився до Організації українських націоналістів, Української військової організації та увійшов до її керівництва. Водночас він був редактором нелегальних видань.

Ярослава Стецька заарештувала польська влада, засудивши його до 5 років ув’язнення. Але згодом його звільнили за амністією і він продовжив брати участь у діяльності ОУН.

Ярослав Стецько став одним із ініціаторів створення у Кракові Революційного Проводу бандерівської ОУН і близьким соратником Степана Бандери, нагадує керівник Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський.

«Бандера відійшов від своїх справ, коли його німці ув’язнили в Бухенвальді й фактично Стецько вів всю організацію. Він робив це з повною посвятою, але що дуже важливо, з повним розумінням справи, з повною компетентністю того, що має робитися, як має будуватися незалежна Україна. Стецько в певному сенсі був розумом Бандерівської вітки ОУН», – розповідає Ігор Юхновський.

У відповідь на Акт

За вісім днів після початку німецько-радянської війни, 30 червня 1941 року Ярослав Стецько із групою однодумців проголосив у Львові Акт проголошення Української Держави. Ярослава Стецька обрали прем'єром Українського Державного Правління. У відповідь на Акт 30 червня німецька влада заарештувала лідерів українських націоналістів – Степана Бандеру, Ярослава Стецька, а також близько 300 членів ОУН, з яких 15 розстріляли.

Ярослава Стецька запроторили до концтабору Заксенґаузен, де він перебував до вересня 1944 року. Згодом Ярослав Стецько став членом бюро Проводу ОУН, до якого належали також Степан Бандера і Роман Шухевич.

Після Другої Світової війни Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів, президентом якого залишився до кінця свого життя. Він розгорнув активну діяльність із протидії комуністичному руху, наголошує колишній дисидент часів СРСР Левко Лук’яненко.

«Коли КПРС очолив Микита Хрущов, він зробив таке ніби пом’якшення в Радянському Союзі й Ярослав Стецько вирішив тоді поїхати до Швеції. Він ушанував пам’ять короля Карла ХІІ, який був союзником гетьмана Мазепи. Це тоді розцінювалося у всьому дипломатичному світі як величезний успіх дипломатії Ярослава Стецька», – зазначив Левко Лук’яненко.

Натомість народний депутат від Компартії Олександр Голуб негативно оцінює діяльність Ярослава Стецька. За його словами, Ярослав Стецько, як і всі бандерівці, обслуговував інтереси гітлерівської Німеччини.

«Ця людина фактично робила все на користь Німеччини. Я не вбачаю в діяльності цієї людини жодних кроків, які б були спрямовані на благо України», – зазначає Олександр Голуб.

Верховна Рада не підтримала пропозицію святкувати ювілей

Ярослав Стецько помер у 1986 році в німецькому місті Мюнхені. Його справу життя продовжила дружина, теж активна політична та громадська діячка Слава Стецько. Вона взяла ім’я та прізвище майбутнього чоловіка – за розповідями очевидців, саме він уперше назвав її Славою. Так, скорочено, вона завжди й підписувалася – щоб не плутали з чоловіком.

Верховна Рада відмовилась підтримати пропозицію про святкування 100-річчя із дня народження Ярослава Стецька на державному рівні, яку вніс народний депутат від НУ-НС Володимир В’язівський. Ініціативу підтримали лише 16 депутатів. Натомість Сергій Надал, міський голова Тернополя, де народився Ярослав Стецько, підписав розпорядження, яким підприємствам, установам, організаціям міста рекомендовано вивісити Державний Прапор України у день сторіччя одного з найвідоміших земляків.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути