chrome firefox opera safari iexplorer

На Львівщині відзначать 100-річчя від дня народження Ярослава Стецька

16 січня 2012 о 12:09

19 січня минає 100 років від дня народження Ярослава Стецька. Урочисті заходи до цієї дати пройдуть у м. Стрий.

Про це власкору ЗІКу повідомили організатори дійства.

Зокрема, у цей день відбудеться покладання квітів представниками влади та представників громадськості до пам’ятника Ярославові Стецьку в м. Стрию. Про це розповіли ЗІКу у Стрийській районній державній адміністрації.

Нагадаємо, що 2012 рік Львівська обласна рада проголосила Роком Ярослава Стецька.

Довідка

Ярослав Стецько народився 19 січня 1912 року у Тернополі – помер 5 липня 1986 у Мюнхені, де похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Народився в священицькій сім’ї о. Семена і Теодозії з Чубатих. Він з відзнакою закінчив гімназію в Тернополі й студіював у 1929—1934 рр. право й філософію у Краківському та Львівському університетах.

Ще юнаком Ярослав включився в національно-визвольну боротьбу, ставши членом нелегальної організації «Українська націоналістична молодь» і відтак підпільних Української військової організації та Організації українських націоналістів. З 1932 р. Ярослав Стецько вже був членом Крайової екзекутиви ОУН, ідеологічним референтом і редактором підпільних націоналістичних видань.

Активний діяч ОУН. З 1941 р. – перший заступник провідника ОУН-Б Степана Бандери. У 1942—1944 рр. перебував у німецькому концтаборі. Після звільнення керував антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути