chrome firefox opera safari iexplorer

Туристам Євро-2012 влада радить подивитися на зачинені пам'ятки

31 січня 2012 о 18:57

До Євро-2012 за бюджетні кошти київська влада підготувала спеціальний буклет п’ятьма мовами, який повинен розказати гостям столиці про Київ. Водночас, зміст цього буклету обурив києвознавців, істориків та фахівців у галузі туризму.

Так, за дорученням Оргкомітету Всеукраїнської акції «7 чудес України» Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко та голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець направили звернення Голові Київської міської державної адміністрації Олександру Попову.

У своєму зверненні вони зазначили, що «у згаданому буклеті повністю виключено історію Києва як столиці Давньоруської та Козацької держави. Якщо читати буклет, то складається враження, що усе найцінніше в історії Києва трапилось в часи Російської імперії чи Радянського Союзу, що не відповідає дійсності».

Окрім того, серед об’єктів, які у буклеті радять відвідати туристам, значну частину відвідати просто не можливо.

Наприклад, Маріїнський палац та Замок Ричарда, які багато років закриті для відвідувачів через реставрацію. Або, приміром, Будинок з химерами, що є офіційною резиденцією Президента і потрапити до нього, також практично не можливо.

Натомість, йдеться у зверненні, до переліку того, що необхідно відвідати гостям столиці не включено: Софію Київську, Михайлівський Золотоверхий собор, Кирилівську церкву, Володимирський собор чи, приміром, обличчя Києва – вулицю Хрещатик та Майдан Незалежності.

Окрім того, туристам не пропонують відвідати жоден музей столиці, серед яких є й ті, що володіють унікальними зібраннями. Це Національний художній музей України, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків та багато інших.

«Практично та ж ситуація і з відомими киянами. До їх числа не потрапили: всесвітньовідомий піаніст В. Горовиць, танцювальник С. Лифар, скульптор О. Архипенко, художник К. Малевич, спортсмен та рекордсмен по кількості отриманих олімпійських нагород Б. Шахлін, які давно стали візитівками багатьох культур. Навіть Т.Шевченко, який тісно пов'язаний з Києвом і якому присвячені кілька музеїв у столиці, не потрапив до числа відомих українців», — наголошується у зверненні.

Що стосується розділу сучасної культури, то дивним, за словами М.Томенка та О.Бригинця, є те, що автори буклету розмістили в ньому лише портрет радника Президентів В. Ющенка та В. Януковича, співака В. Гришка (не підписавши фото) і жодним словом не згадали, що сьогодні в Україні творять, наприклад, Іван Марчук, офіційно визнаний генієм, чи Ніна Матвієнко, чий голос став візитною карткою держави.

Щодо європейської молоді, то вони, напевне, повинні знати про переможницю Євробачення Руслану, відомих і знатних, як на Сході так і в Європі, Воплі Відоплясова, Океан Ельзи, гурт Гайдамаки, який став єдиним іноземним колективом, що виступав на відкритті нового стадіону у Варшаві тощо.

Підсумовуючи, М.Томенко та О.Бригинець зауважили, що вони не беруть до уваги фінансову сторону питання, «адже готуючись до ЄВРО-2012 владою було зроблено чимало більш значних марних витрат».

За словами авторів звернення, видання даного буклету свідчить, що «популяризація Києва, об’єктивне його висвітлення в очах Європи — не найважливіша для очільників Києва справа і грошей на експертів у цій галузі навряд чи виділили.

М.Томенко та О.Бригинець також повідомили, що готові від імені Оргкомітету акції «7 чудес України» безкоштовно залучити до створення оновленої версії рекламного буклету про столицю відомих і авторитетних фахівців у галузі києвознавства, історії, архітектури та культури.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути