chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові відкривається резонансна виставка «Жлоб-арт»

20 січня 2012 о 12:09
1 лютого у арт-музеї-ресторані «САЛО», що на проспекті Свободи, 6/8, відбудеться відкриття виставки «Жлоб-арт».

У 2011 проект від Галереї незалежного мистецтва ANTIN’S COLLECTIONS названо третім за значимістю серед культурних проектів в Україні. За межами Києва «Жлоб-арт» демонструватиметься вперше.

«Найнеоднозначніша «contemporary art» інтреракція «Жлоб-арт» націлена не на звеличення жлобства та його артефактів у мистецтві і навіть не на сарказм щодо цього явища. Це таке собі дослідження жлобів та жлобства у всіх його проявах в минулому, коли глядачу пропонується подивитись, оцінити, помацати «жлобізм» і зробити свої висновки», — зазначили організатори проекту.

Проект складатиметься з виставки візуального мистецтва, живих інсталяцій, показу «жлобських» мод, концерту гурту та геппенінгів за участю художників, акторів, музикантів, ді-джеїв та самих глядачів.

Виставка художників – членів анархічного угруповання Союз Вольних Художників «Воля або смерть» буде представлена роботами Івана Семесюка, Олекси Манна, Сергія Коляди, Андрія Єрмоленка, Сергія Хохла, Ніни Мурашкіної, Романа Мініна та роботами художників Руслана Тремби, Оксани Левчені-Костянтиновської, Стаса Волязловського.

«До уваги глядачів буде представлена жива інсталяція «Жлобопарк. Тваринолюди», яка забезпечить ефект повної відео-аудіоприсутності в місцях тотального скупчення жлобства. Відвідувачі матимуть можливість взяти участь в інтерактивних інсталяціях, зробити фото з жлобопредставниками, а також вперше зробити свій внесок у проект Антона Мухарського», — повідомили організатори проекту.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути