У Верховній Раді групою депутатів зареєстровано законопроект щодо передачі об’єктів культурної спадщини УПЦ (МП).
У Законі України «Про охорону культурної спадщини» розробники у статтю 4, де визначено повноваження Кабінету міністрів України у сфері охорони культурної спадщини, пропонують додати новий абзац про те, що уряд «приймає рішення стосовно передачі об’єктів культурної спадщини національного значення у безоплатне користування або у власність релігійним організаціям».
Статтю 5 закону пропонують доповнити словами про те, що Кабмін може вносити пропозиції про передачу релігійним організаціям пам’яток національного значення. Приймати такі ж рішення отримує можливість Рада міністрів Криму щодо пам’яток місцевого значення. Про це йдеться у варіанті доповнення статті 6 закону.
Також у цій статті нардепи пропонують включити до повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції «внесення органу охорони культурної спадщини вищого рівня пропозицій стосовно передачі релігійним організаціям пам’яток місцевого значення». Тобто, простими словами кажучи, на місцевому рівні теж можна буде запропонувати віддати об’єкт культурної спадщини релігійній громаді.
Також змін має зазнати Перелік пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. З них нардепи пропонують виключити цілу низку об’єктів XVII-XX століття у Кременецькому районі Тернопільської області та у Києві.
Як прикінцеві положення депутати пропонують таке:
– Установити, що реконструкція об’єктів, які виключаються із Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, здійснюється за погодженням із відповідною місцевою державною адміністрацією та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
– Кабінету міністрів України у тримісячний строк вирішити відповідно до закону питання стосовно передачі об’єктів, розташованих у Кременецькому районі, Свято-Богоявленському жіночому монастирю Тернопільської єпархії і Почаївській Свято-Успенській Лаврі Української православної церкви, а об’єктів, розташованих у місті Києві, – Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі (чоловічому монастир) Української православної церкви без права відчуження та зміни властивостей переданих об’єктів.
Додамо, що перелічені об’єкти зараз є в користуванні Української православної церкви Московського патріархату.
Герой України, лауреат Шевченківської премії, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький, відомий в Україні своєю пам’яткоохоронною діяльністю, прокоментував законопроект.
Листаючи вражаючий список об’єктів з Києва та Кременецького району Тернопільської області, які нардепами пропонується виключити з Переліку пам’яток, він скрушно ойкав: «Та це ж усі – церкви Московського патріархату! Всі передати у їхнє розпорядження? У Києві скільки!!! У Кременецькому районі теж усе кругом!».
Возницький переконаний, передавати пам’ятки не можна. І доводить, чому: «По-перше, біда там постійна. Навіть, якщо дивитися у Києво-Печерській Лаврі. Вони ж там розібрали ворота, розібрали один корпус. Там є майстерні художників – вони їх виганяють. Там є чотири чи п’ять музеїв – вони всіх виганяють! Вони хочуть це отримати у власність і всіх вигнати. Музей народного мистецтва, Музей українських дорогоцінностей, Театральний музей. Хочуть усіх вигнати і туди нікого не пускати».
Те саме стосується і Почаєва, розповів Возницький. Як він пояснив, українські пам’ятки національного значення можуть стати закритими для усіх відвідувачів крім православних Московського патріархату.
На запитання кореспондентки, чи не краще б це було для пам’яток, адже у Церкви є достатньо коштів на їх реставрацію, Борис Возницький відповів: «Дати їм це у руки – вони там таке почнуть робити...».
Він розповів, що у Почаєві замурували поховання Миколи Потоцького, що свого часу побудував цей монастир. Потоцький був шляхтичем і будував церкви, аби люди молилися за прощення його гріхів, бо вів себе за життя не вельми добре.
«Замурували, щоб його не було видно навіть», – каже Борис Возницький. Але це ще далеко не все – у монастирях і церквах дозволяють собі перебудови та добудови, реконструкцію приміщень тощо. «Вони зможуть все будувати і все робити, нікого не слухаючи».
Щодо того, чи проголосують за цей законопроект, Возницький зазначив: «Ну я знаю… Верховна Рада у нас така – вирішать і все. Тим більше, що президент наш більше зв’язаний з Московським патріархатом. Ющенко – той ходив у всі церкви. Він був нейтральний. А Янукович – тільки Московський патріархат».
Директор Львівської галереї мистецтв сказав, що не йдеться навіть про конфесії, а про те, що ніяка релігійна громада не повинна повноправно хазяйнувати у таких місцях: «Це є пам’ятки! Це є великі пам’ятки, які мусять бути під охороною держави».
Наприкінці розмови він пообіцяв: «Я їду скоро в Київ на нараду до міністра культури і я буду про це говорити. На нараді будуть керівники сфери охорони пам’яток України».
Василина Думан, ЗІК
Довідка ЗІКу про ініціаторів законопроекту
Василь Горбаль – екс-губернатор Львівщини, член президії Міжсоборної присутності РПЦ та правління міжнародної благодійної організації «День Хрещення Русі», народний депутат України 6 скликання від Партії регіонів.
Андрій Деркач – власник ТРК «Ера» і «Киевского телеграфа», народний депутат України 6 скликання (Партія регіонів), нагороджений УПЦ (МП) орденами св. Володимира і св. Нестора-літописця за допомогу у відродженні православ’я і благодійництво. Батько Андрія Деркача, Леонід Деркач, з 1972 року працював у КДБ СРСР, з 1998 по 2001 очолював СБУ.
Дмитро Шенцев – нардеп 6 скликання, член фракцїї «Партії регіонів», у квітні 2010 обраний заступником лідера «Партії регіонів». Один з найбільших землевласників Харківщини за версією видання «Політрада». Наприкінці 2011 року вже подавав у Верховну Раду законопроект, суть якого зводилася до передачі Почаївської Лаври у власність УПЦ (МП).
Сергій Гриневецький – народний депутат України 6 скликання (фракція «Блок Литвина»), екс-губернатор Одещини, прославився законопроектом «Про мови», що викликав гучний громадський резонанс через приниження у ньому статусу української мови.
Олександр Голуб – львів’янин, за освітою журналіст, нардеп 6 скликання від КПУ, активний прихильник Петра Симоненка, загалом один з найпублічніших представників Компратії.
Ігор Рибаков – нардеп 6 скликання (обраний за списками БЮТ), але підтримував під час голосувань Партію регіонів. У Вікіпедії на сторінці з біографією політика читаємо наступне: «За Ігорем Рибаковим закріпився імідж людини глибоко віруючої та православного християнина. За допомогу Українській православній церкві нагороджений орденом св. Володимира, орденом Різдва Христового» та ін.». Орден св. Володимира – нагорода Російської православної церкви.
