chrome firefox opera safari iexplorer

Московський патріархат впевнений, що отримає Києво-Печерську лавру

15 лютого 2012 о 11:13

Українська православна церква Московського патріархату сподівається на передачу в її власність Києво-Печерської лаври та Свято-Успенської Почаївської лаври (Тернопільська область).

Про це в інтерв'ю газеті «День» сказав архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський, секретар предстоятеля УПЦ (МП) Олександр.

«Вірю, що цей законопроект (№9690) буде схвалено», — повідомив він.

Разом з цим він зазначив, що у разі передачі цих святинь у власність УПЦ (МП) будуть укладені угоди з відповідними державними установами про зобов'язання церкви перед самими лаврами, а також щодо вірян інших релігійних конфесій у зв'язку з такою передачею.

Зі слів архієпископа, толерантне ставлення до інших конфесій є дуже важливим.

Як повідомляло агентство, на початку лютого предстоятель УПЦ Київського патріархату патріарх Філарет звернувся із проханням до Президента Віктора Януковича, Кабінету Міністрів і Верховної Ради не допустити передачу Києво-Печерської та Свято-Успенської Почаївської лавр у власність УПЦ (МП).

12 січня в парламенті було зареєстровано законопроект №9690, у якому 6 депутатів запропонували Раді вповноважити уряд передавати об'єкти культурної спадщини національного значення в безкоштовне користування або у власність релігійним організаціям.

В 2001 році постановою Кабміну пам'ятники Кременця і Почаєва (у тому числі й лавра) були оголошені Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником, а в 2003 році Почаївська лавра була виключена зі складу заповідника і передана у власність чоловічому монастирю УПЦ (МП).

Києво-Печерська лавра входить до переліку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Її територія розділена на дві частини — Верхню і Нижню.

Верхня лавра — заповідник, у Нижній лаврі перебуває чоловічий монастир УПЦ (МП).

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути