Відповідь на винесене в заголовок запитання, виявляється, не така вже й однозначно ствердна. У цьому переконують публічні висловлювання цілої низки найвищих посадових осіб нашої держави, зокрема, на адресу жінок, які цілковито приголомшують сучасних європейців.
Пригадується, ще Президент Леонід Кучма, виступаючи на прес-конференції в Італії, принизив усе українське заробітчанське жіноцтво, заявивши, що «порядні жінки сидять вдома, а повії по закордонах роз’їжджають».
Згодом Президент Віктор Янукович у своїй передвиборчій кампанії стверджував, що «якщо вона жінка – то має йти на кухню і там показувати свої примхи». Утім, виступаючи у Давосі, він «виправився» і у звичній йому манері згадав про надходження весни, коли «у містах українських почнуть роздягатися жінки. Побачити цю красу – це чудово».
Не відстав від президентів і голова Українського Уряду Микола Азаров, переконуючи українське суспільство, що він серйозно дбає про ефективність уряду, а тому не допускає у нього жінок: «Не жіноча це справа – проводити реформи в Україні».
І ось цими днями естафета перейшла до рук Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, який у прямому ефірі на телеканалі «Рада» був багатослівніший: «Якщо суспільство не буде готове, якщо ми не позбудемося того, що в нас уже є традицією, і в принципі, воно вже входить в християнську ментальність, згідно з якою чоловік – це вища істота, оскільки жінка створена була із ребра Адама, відповідно вона вже стоїть одразу на нижчому щаблі, і цей принцип, очевидно, він дає про себе знати, і законами нічого не вирішити».
Як на мене, Європою тут і не пахне. Охарактеризувати ці висловлювання точним словом я не можу – до суду притягнуть. Якби Україна була європейською державою, усі ці посадові особи негайно пішли б у відставку – до цього змусили б їх бодай їхні партії, розуміючи, що без цього перемоги на виборах їм не бачити.
Але в нас – не Європа, а Совок. Дрімучий і прадавній. Такий собі пострадянський варіант царського Домострою. Причому кожен із перелічених посадовців апелював до своєї аудиторії, розраховуючи на цілковите розуміння. Тобто в їхніх головах не було навіть натяку на те, що їхні висловлювання не просто суперечать європейським цінностям – вони, висловлювання, викликають справжній скандал!
Утім, в останньому випадку Голова Верховної Ради «одним пострілом убив двох зайців», бо поцілив не лише в європейські цінності, а й у християнське вчення. Якщо таким мало б бути християнство, то я негайно записався б добровольцем у «Феміністичну офензиву»!
Але, на щастя, я знаю, що сучасне піднесення ролі жінки було б неможливим без визвольного потенціалу Ісусового свідчення та Євангелія. Саме вони витворили фундамент, на якому стало можливим відновити статус жінки як особи, створеної «на образ і подобу Божу» – поряд із чоловіком, а не під ним!
І пам’ятаю я, що ще Микола Бердяєв називав Домострой «найбільшим збоченням християнства».
Тому зі спокійним сумлінням я залишаюся християнином і як християнин, європеєць, український громадянин і чоловік висловлюю від імені спільноти Українського Католицького Університету рішучий протест проти образливих висловлювань керівників Української держави, які принижують честь і гідність жінки, ображають релігійні почуття християн і суперечать духовним цінностям європейської цивілізації.
Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ з питань призначення та місії Українського католицького університету
