chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві покажуть рідкісну графіку Миколи Глущенка

28 березня 2012 о 15:01

З 6 по 18 квітня 2012 року у залах Київського національного музею російського мистецтва пройде виставка колекції графіки 1930—1970-х років видатного українського художника, неперевершеного колориста - Миколи Глущенка.

Унікальність представленої колекції полягає в тому, що вперше на одному майданчику буде представлено понад тридцять графічних робіт найбільш рідкісного періоду у творчості Глущенка — 1930-х років, часу творчих поїздок художника Європою (Франція, Іспанія, Німеччина, Італія тощо).

Серед пейзажів Каталонії, Мадрида, французького Провансу, психологічних образів робітників також постануть ілюстрації до розповіді Коцюбинського «Фата-Моргана».

Також буде представлено блок із більш ніж 35 робіт найяскравішого періоду майстра — 1970-х років, коли геніальність художника розкрився на повну силу.

Родзинкою майбутньої виставки стане акварель «Букет квітів», — остання робота художника, написана за кілька днів до його смерті, повідомили організатори виставки в аукціонному домі «Золотий Перетин».


Ім'я Миколи Глущенка широко відоме любителям мистецтва не тільки в Україні, а й далеко за її межами. У більшості випадків, його мистецтво асоціюється з яскравими мальовничими полотнами. Надовго запам'ятовуються глядачам численні пейзажі, натюрморти, ню є окрасою багатьох музейних та приватних збірок десятків країн світу.

Однак, графічні твори майстра, незважаючи на те, що вони багато років перебували в тіні його живописної творчості, заслуговують, на нашу думку, на не менш приємні оцінки, ніж його картини. Графічні аркуші Глущенка не тільки завжди мали самостійну художню цінність, деякі з них склали золотий фонд творчої спадщини художника.

Займаючись у Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв у Шарлоттенбурзі, Німеччина (1920-24), Глущенко захоплювався не тільки феєричним живописом Рубенса і артистичним листом Менцеля, а й творчістю майстрів європейського Ренесансу.

Серед його кумирів були такі майстри класичного малюнка, як А.Дюрер, Л.Кранах, Г.Гольбейн, а так само відомі німецькі експресіоністи — Ж.Грос і О.Дікс, творчість яких справила значний вплив саме на графічну основу творів українського живописця.

«Естетична всеїдність — основа культури художника», — говорив Глущенко.

Повітряна композиція графічних аркушів Глущенка привнесла у його роботи відчуття світла і легкості, «боннарівську» вишуканість, «матіссовську» віртуозність, витонченість багатовікових традицій східного живопису, — все це було майстерно переплавлено у горнилі творчості українського майстра. В результаті виникла неповторна стилістика «глущенківського» малюнка, яка не мала прямих аналогів не тільки в українській, але також і в європейській графіці.

Фірмові «глущенські» лінії начебто плетуть візерунок трохи нервовий, але й водночас елегантний.

До цієї експозиції потрапили найбільш значні твори з циклу графічних робіт, книжкової ілюстрації «Фата Моргана» Коцюбинського. Сам художник так говорив про це: «Для Держвидавництва ілюстрував „Фата Моргана“ Коцюбинського, деякі ілюстрації збереглися..., сумно, що велика робота, виконана із захопленням і пошуками... загинула. Зараз, після стількох років я дивлюся на зроблене чужими очима. Подібного я вже не зроблю».

Практично кожен графічний аркуш до «Фата Моргани» ілюстрував певний фрагмент тексту. На роботах зі зворотного боку рукою художник зробив виписки потрібних місць із книги Коцюбинського.

Виставка «Графіка М.Глущенка 1930—1970-х рр...» проходить 6-18 квітня 2012 року у Київському Національному музеї російського мистецтва (11:00-18:00) за адресою вул.Терещенківська, 9

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути