chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві покажуть рідкісну графіку Миколи Глущенка

28 березня 2012 о 15:01

З 6 по 18 квітня 2012 року у залах Київського національного музею російського мистецтва пройде виставка колекції графіки 1930—1970-х років видатного українського художника, неперевершеного колориста - Миколи Глущенка.

Унікальність представленої колекції полягає в тому, що вперше на одному майданчику буде представлено понад тридцять графічних робіт найбільш рідкісного періоду у творчості Глущенка — 1930-х років, часу творчих поїздок художника Європою (Франція, Іспанія, Німеччина, Італія тощо).

Серед пейзажів Каталонії, Мадрида, французького Провансу, психологічних образів робітників також постануть ілюстрації до розповіді Коцюбинського «Фата-Моргана».

Також буде представлено блок із більш ніж 35 робіт найяскравішого періоду майстра — 1970-х років, коли геніальність художника розкрився на повну силу.

Родзинкою майбутньої виставки стане акварель «Букет квітів», — остання робота художника, написана за кілька днів до його смерті, повідомили організатори виставки в аукціонному домі «Золотий Перетин».


Ім'я Миколи Глущенка широко відоме любителям мистецтва не тільки в Україні, а й далеко за її межами. У більшості випадків, його мистецтво асоціюється з яскравими мальовничими полотнами. Надовго запам'ятовуються глядачам численні пейзажі, натюрморти, ню є окрасою багатьох музейних та приватних збірок десятків країн світу.

Однак, графічні твори майстра, незважаючи на те, що вони багато років перебували в тіні його живописної творчості, заслуговують, на нашу думку, на не менш приємні оцінки, ніж його картини. Графічні аркуші Глущенка не тільки завжди мали самостійну художню цінність, деякі з них склали золотий фонд творчої спадщини художника.

Займаючись у Берлінській вищій школі образотворчих мистецтв у Шарлоттенбурзі, Німеччина (1920-24), Глущенко захоплювався не тільки феєричним живописом Рубенса і артистичним листом Менцеля, а й творчістю майстрів європейського Ренесансу.

Серед його кумирів були такі майстри класичного малюнка, як А.Дюрер, Л.Кранах, Г.Гольбейн, а так само відомі німецькі експресіоністи — Ж.Грос і О.Дікс, творчість яких справила значний вплив саме на графічну основу творів українського живописця.

«Естетична всеїдність — основа культури художника», — говорив Глущенко.

Повітряна композиція графічних аркушів Глущенка привнесла у його роботи відчуття світла і легкості, «боннарівську» вишуканість, «матіссовську» віртуозність, витонченість багатовікових традицій східного живопису, — все це було майстерно переплавлено у горнилі творчості українського майстра. В результаті виникла неповторна стилістика «глущенківського» малюнка, яка не мала прямих аналогів не тільки в українській, але також і в європейській графіці.

Фірмові «глущенські» лінії начебто плетуть візерунок трохи нервовий, але й водночас елегантний.

До цієї експозиції потрапили найбільш значні твори з циклу графічних робіт, книжкової ілюстрації «Фата Моргана» Коцюбинського. Сам художник так говорив про це: «Для Держвидавництва ілюстрував „Фата Моргана“ Коцюбинського, деякі ілюстрації збереглися..., сумно, що велика робота, виконана із захопленням і пошуками... загинула. Зараз, після стількох років я дивлюся на зроблене чужими очима. Подібного я вже не зроблю».

Практично кожен графічний аркуш до «Фата Моргани» ілюстрував певний фрагмент тексту. На роботах зі зворотного боку рукою художник зробив виписки потрібних місць із книги Коцюбинського.

Виставка «Графіка М.Глущенка 1930—1970-х рр...» проходить 6-18 квітня 2012 року у Київському Національному музеї російського мистецтва (11:00-18:00) за адресою вул.Терещенківська, 9

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути