chrome firefox opera safari iexplorer

В жодному із 40 озер правобережного Києва купатися не дозволять

20 березня 2012 о 11:36

В жодному з майже 40 озер чотирьох правобережних районів Києва купатися киянам не дозволять. Йдеться про Печерський, Солом’янський, Шевченківський та Подільський райони. Більше того, навіть перспектива дозволу купання в цих районах не розглядається.

Така відповідь надійшла до депутата Київради (БЮТ-Батьківщина) Олександра Бригинця на запит до КП «Плесо» з проханням надати перелік водойм, на яких буде заборонено купатися в літньому сезоні 2012 року, повідомляє його прес-служба.

«Відпочинок на морі стає все дорожчим, а київські рекреаційні зони, які максимально-наближені до киян – недоступні. Здається, наймоднішими в Києві стануть проекти: «Озеро-2» або «Пекельний пляж». Що ж дивуватися, якщо існування людини потихенько переходить у віртуальну сферу, то й відпочинок, схоже, ставатиме віртуальним», — наголосив О. Бригинець.

Депутат повідомив, що відповідно до переліку озер, який надало КП «Плесо», для купання будуть закриті такі водойми:
— ставок у парку Відрадний;
— озеро Видубицьке;
— озеро Либідське;
— озеро Куренівське;
— озеро Сирецьке;
— озеро Дубки;
— озеро Синє;
— озеро Голубе;
— озеро Петровське.

Та озерно-ставкові системи:
— ставки на р. Нивки;
— ставки Совські;
— ставки в балці Проня;
— ставки на Хуторі Шевченка;
— ставки в парку Нивки.

Як повідомлялося раніше, в інших районах ситуація не набагато краща ситуація: в Оболонському районі купатися дозволено лише у двох водоймах, а в Дарницькому, в якому проживає голова КМДА О. Попов – в одному.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі