chrome firefox opera safari iexplorer

Влада Ірпеня віддала під забудову парк кардіоцентру та цвинтар

23 березня 2012 о 11:46

В Ірпені, окрім цвинтаря, під котеджі віддали ще й парк єдиного в Україні реабілітаційного кардіоцентру.

За даними телеканалу СТБ, санаторій «Ірпінь» мав 8 га землі, але половину території лісу почали різати.

Місцеві мешканці показують проекти і кажуть, тут планують будувати 2- та 3-поверхові таун-хауси – цегляні житлові будинки.

У прокуратурі області відзначають, те, що санаторій втратив 4 га – не єдина втрата міста. Місцеві депутати торік проголосували, щоб відати в приватну власність 9 зелених зон загальною площею 20 га.

«Окремі паркові зони взагалі було ліквідовано, а у трьох зменшено площу», — сказав керівник відділу прокуратури Київської області Андрій Сівець.

Серед жертв депутатів опинився парк дитинству, де люди розмалювали дерева, щоб лісорубам було соромно сокиру підняти, та сквер загиблим воїнам. Його врятували навіть братські могили – мер уже підписав рішення про забудову.

«У нас парків у місті немає як таких. У нас є зелені насадження. Є два парки, які ще не доведені до кінця – парк „Перемога“ і парк „Правди“. Можливо, десь якась помилка є у прийнятті рішень, але вона не суттєва», — сказав ірпінський міський голова Володимир Скаржинський.

«Усі дії міської ради суперечать земельному кодексу. Прокуратурою вже заявлено позов до суду», — заперечив меру Сівець.

Поки правоохоронні органи пишуть папери, люди йдуть зупиняти будівництво ціною свого життя і здоров'я. Так, активіст Сергій після візиту на будівництво повернувся зі струсом мозку, однак наступного дня знову своїм авто закрив шлях будівельним кранам.

«Кажу їм, покажіть документи, що маєте право тут будувати, а він цеглиною в мне кидає – ось тобі документи», — розповів Сергій.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути