chrome firefox opera safari iexplorer

Замість Межигірського Спаса, який малював Шевченко, будуть теплиці для Януковича?

09 березня 2012 о 09:06

Мова йде про рисунок Т. Шевченка «Києво-Межигірський монастир», виконаний художником в околицях колишнього села Міжгір’я Київського повіту Київської губернії (нині мальовнича місцевість Києво-Святошинського району Київської області), що знаходиться приблизно за 20 км на північ від Києва, поблизу міста Вишгорода, на березі Дніпра.

Як відомо, на сьогодні «Межигір’я» є президентською резиденцією, де нещодавно Віктор Янукович, фактично, облаштував собі філіал президентської адміністрації. Це має дозволити главі держави керувати на місці, щоб не відволікатися від солодкого життя, яке оточує його у «Межигір'ї» та на яке у нього, за власним зізнанням, катастрофічно не вистачало часу, пише Українська правда.

Як повідомляє «Українська літературна газета», на своєму малюнку Тарас Шевченко зображує архітектурний комплекс Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, одного з найдавніших в Україні, заснованого ще 988 року, одночасно із введенням християнства в Київській Русі. У центрі композиції – за брамою – п’ятибанева церква Преображення Господнього (1676—1690), праворуч – Петропавловська церква з дзвіницею. Перед огорожею – одноповерховий дерев’яний будиночок.

Як відомо, у ХІІ-ХІІІ ст. Межигірський монастир став релігійним центром Запорозької Січі, одним з осередків антиуніатської боротьби в Україні та місцем останнього притулку запорожців. Саме там, за переказами, деякий час був послушником ватажок Коліївщини Максим Залізняк. Старі козаки йшли до монастиря доживати віку, спокутуючи свої гріхи. На їхнє утримання Запорозька Січ виділяла кошти і наділи землі.

У Межигірському монастирі був похований Семен Палій, оспіваний Шевченком у поемі «Чернець». Після пожежі 1764 року за допомогою самих запорожців (під керівництвом отамана Петра Калнишевського) споруди монастиря були зведені наново впродовж 1772—1774 років. Монастир припинив своє існування після пожежі 1787 року і не діяв аж до 1860 року. А у 1860-му монастир був знову відновлений і підпорядкований Києво-Печерській лаврі. Очевидно, саме з того часу він і почав називатися «Києво-Межигірський монастир».

Шевченко у поемах «Сліпий», «Чернець», у вірші «Заступила чорна хмара», у повісті «Близнюки», в листі до Я. Кухаренка від 26 листопада 1844 року та у «Щоденнику» згадує Межигірський монастир, або Межигорський Спас.

Відомо, що Спасо-Преображенський Межигірський монастир був зруйнований за радянської влади. Про те, що святиня знаходилася саме всередині нинішньої президентської резиденції, офіційно сказано на сайті Новопетрівської сільради, пише Українська правда.

За інформацією видання, нещодавно у Януковича виникла ідея його відродити, проте не виникло бажання віддавати під це два гектари зі 140 га загальної території резиденції.

Через це монастир вирішили відроджувати на відстані... 6 кілометрів від того місця, де він був насправді розташований. Будувати монастир хочуть біля бензозаправки на в'їзді до села, а від справжнього місця розташування Межигірського Спаса її відділяє щонайменше годинна прогулянка.

Подивитися документи щодо відродження Межигірського монастиря подалі від історичних меж, які тепер зайняті резиденцією Януковича можна тут.

Відтворювати втрачені пам'ятки на іншому місці — це щось нове, розмірковує Українська правда. Таким же чином, приміром, київські «Золоті ворота» можна було би заново відкрити десь у Гідропарку, а Михайлівський Золотоверхий — біля Володимирського базару. Відповідно, і Десятинну церкву, відродити яку так прагнуть регіонали, можна побудувати десь в районі подільської промзони…

Як розповідають джерела «Української правди», поблизу того місця, де був монастир, на 3,5 гектарах зводиться комплекс теплиць світового рівня.

Згідно з проектом, теплиці буде розраховано на 20 кліматичних зон аж до субтропіків. Концепція — все, що подається Януковичу до столу, має бути гарантовано екологічно чистим — тобто вирощеним на своїй території.

Видання також нагадує, що нещодавно в резиденції Януковича було здано в експлуатацію гараж для колекції автомобілів на 70 одиниць. А минулого року французькі фахівці розпочали будувати в «Межигір'ї» повноцінне поле для гольфу, яхт-клуб та кінний клуб з манежем. Також минулого року було здано в експлуатацію п'ятиповерховий основний маєток у «Межигір'ї» від фінської «Хонки», а в затоці на березі Київського моря було встановлено «палац на воді».

Зрозуміло, що за такими важливими для життєдіяльності президента об’єктами місця для історичної відбудови Межигірського Спасо-Преображенського монастиря не знайшлося.

А тому малюнок «Межигірського Спаса», який залишив нам на пам’ять Шевченко, разом із мистецькою набуває ще й великої історичної цінності (зважаючи на те, що ця пам’ятка архітектури до наших днів не збереглася і, як стає зрозуміло, історично правдиво вже не відтвориться).

Нагадаємо, сьогодні виповнюється 198 річниця з дня народження відомого генія України – Тараса Шевченка – поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, політика, фольклориста, етнографа, історика.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі