chrome firefox opera safari iexplorer

Київську оперету хочуть зробити резиденцією міжнародного музичного фестивалю

10 квітня 2012 о 15:00

Представники Румунії запропонували перетворити столичний театр в резиденцію міжнародного музичного фестивалю.

Організатором міжнародного фестивалю виконавчих мистецтв «Viata e frumoasa» («Життя прекрасне») п'ять років поспіль (з моменту його заснування) виступає Бухарестська національна оперета Ion Dacian. У фестивалі братимуть участь Україна, Росія, західноєвропейські країни, США.

Румунська сторона впевнена, що фестиваль отримає широкий резонанс саме в Києві, де живе багато цінителів музичного та театрального мистецтва. Крім того, Київський національний академічний театр оперети знаходиться в історичній будівлі, яке найближчим часом будуть покращувати й розширювати, повідомляє прес-служба театру.

"Проведення в Києві цього міжнародного музичного фестивалю, безумовно, перетворить наше місто в європейську театрально-музичну столицю й підвищить його культурний статус. Але для проведення такого фестивалю мало одного бажання й визнання театральної громадськості. На жаль, ситуація з фінансуванням культурних заходів в Україні значно гірше, ніж в Євросоюзі ", — вважає художній керівник оперети Богдан Струтинський.

Нагадаємо, зараз Київська оперета воює за частину своєї території із забудовником Троїцької площі. У театрі кажуть, що забудовник привласнив 0,1 га, які належить театралам землі, а забудовник стверджує, що безуспішно пропонував опереті компенсацію.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути