chrome firefox opera safari iexplorer

На сході України — наднизька народжуваність

05 квітня 2012 о 12:12

За рівнем народжуваності області України поділяються на три групи, зазначають у МОЗ.

Перша — це депресивна щодо дітородної активності, до якої належать східні області. Для них характерна наднизька народжуваність, яка і наполовину не забезпечує відновлення чисельності населення. Це — Донецька, Луганська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька і Полтавська області.

Друга група – Захід, де відносно високі показники народжуваності. Для західних регіонів характерні порівняно високі сумарні коефіцієнти народжуваності — 1,2-1,6 дитини на одну жінку.

У МОЗ підкреслили, що в західних областях ще зберігаються традиції дводітності, найменші в Україні показники поширеності абортів, вдвічі нижча (від загальноукраїнського рівня) частка позашлюбної народжуваності.

До третьої групи, зазначають у відомстві, належать демографічно старі області центру і півночі, в яких показники народжуваності та відтворення населення на рівні середньоукраїнських. В 2011 році дітей народилося на 29,9 тис. більше, ніж у 2007 році.

Загальний коефіцієнт народжуваності населення збільшився: з 10,2% в 2007 році до 11,0% в 2011 році. Підвищення рівня народжуваності за останні п'ять років є передусім наслідком збільшення кількості потенційних матерів — жінок дітородного віку, народжених у першій половині 80-х років.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути