chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці презентували книгу з автобіографічним інтерв’ю Ліни Костенко

10 квітня 2012 о 09:32

У Києві презентували книгу Івана Дзюби «Є поети для епох»,    родзинкою якої стало автобіографічне інтерв’ю Ліни Костенко. У такий спосіб поетеса вперше після довгого мовчання погодилася розповісти про своє життя. Тепер широка аудиторія має змогу дізнатися донині невідомі факти, зокрема про дитинство та молодість письменниці, а також про покоління «шістдесятників».

Інтерв’ю з Ліною Костенко Іван Дзюба вважає найбільшим досягненням книги. На його думку, воно може стати основою для автобіографічного роману, який поетеса «повинна неодмінно написати».

«Те, що вона там розповіла, не тільки збагачує наше уявлення про її життя. Все це насичене глибокими емоціями і бачимо оту тонку тканину переходу життєвих вражень в явища поезії, в явища мистецтва. І читачам, і дослідникам книга надасть можливість адекватніше оцінити поезію Ліни Костенко», – переконує Іван Дзюба.

За словами самої поетеси, вона довго мовчала не через творчу кризу, а тому що писала. Тепер, після нового приходу в українську літературу, їй часто хочеться знову повернутися «в координати своєї незалежності», адже творче середовище дуже змінилося – вимагає не мистецтва, а скандалів, зазначає поетеса. Водночас Ліна Костенко наголошує, що попри свою непублічність, їй було приємно співпрацювати з Іваном Дзюбою, адже «такі книги потрібні для історії».

«Мені не скучно»

«З мене вибили інтерв’ю і навіть я відчула інтерес. Бачите, який несподіваний жанр? Я вже ніколи не зібралася б сама написати спогади чи мемуари. А тут у такій формі «питання-відповідь», динамічно… Мені не скучно. Крім того я знаю багато такого, що, може, треба і поділитися. Мабуть, такі речі треба розповідати», – вважає поетеса.

Водночас Ліна Костенко стурбована майбутнім українського суспільства. За її словами, нині Україна – «зона етичної небезпеки», де кожен може бути ображеним. Тому для того, щоб безперешкодно передати «високовольтну лінію духу» новому поколінню, варто боротися з «глухонімим часом».

Слово Ліни Костенко – важливе для українського народу, адже вона «ніколи не йшла на компроміси з антиукраїнськими діями». Про це говорить гість презентації, професор Київського національного університету Тараса Шевченка Олександр Пономарів.

«Чим ширше коло українців буде ознайомлене з нею, тим більше у нас буде піднесена національна свідомість. Поєднання цих двох видатних осіб дуже велику роль відіграє у піднесенні настрою, бо ми переживаємо далеко не найкращі часи», ­– зазначає Олександр Пономарів...

Наразі Іван Дзюба працює над новою книгою – збіркою літературних портретів, до якої, за його словами, мають увійти чимало історій і про сучасних поетів.

16 вересня

Інші дати
Народився Петро Масоха
(1904, с. Первомайське Черкаської області - 1991) - український актор театру та кіно. Грав у фільмах "Є такий хлопець" (Костромін), "Вершники" (Іван Половець), "Земля" (Хома),  "Іван" (Іван).
Розгорнути
Народився Петро Борзяк
(1903 - 2000) – український фізик, вчений. Автор комплексних досліджень фізичної природи різних фотокатодів. В 1951 відкрив екситонне поглинання світла напівпровідниковими стибій-цезійовими та олов'яно-цезійовими плівками і пов'язану з цим фотоелектронну емісію.
Розгорнути
1658 – гетьманом Іваном Виговським укладено Гадяцький договір
Іван Виговський (? – 1664) – гетьман Війська Запорзіького (1657 – 1659), Київський воєвода (1659 – 1664). Гадяцький договір – угода, укладена біля міста Гадяч за ініціативою гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною. Угода передбачала входження Гетьманщини до складу федеративної Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» як третього рівноправного члена Польщі і Литви.
Розгорнути