chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці презентували книгу з автобіографічним інтерв’ю Ліни Костенко

10 квітня 2012 о 09:32

У Києві презентували книгу Івана Дзюби «Є поети для епох»,    родзинкою якої стало автобіографічне інтерв’ю Ліни Костенко. У такий спосіб поетеса вперше після довгого мовчання погодилася розповісти про своє життя. Тепер широка аудиторія має змогу дізнатися донині невідомі факти, зокрема про дитинство та молодість письменниці, а також про покоління «шістдесятників».

Інтерв’ю з Ліною Костенко Іван Дзюба вважає найбільшим досягненням книги. На його думку, воно може стати основою для автобіографічного роману, який поетеса «повинна неодмінно написати».

«Те, що вона там розповіла, не тільки збагачує наше уявлення про її життя. Все це насичене глибокими емоціями і бачимо оту тонку тканину переходу життєвих вражень в явища поезії, в явища мистецтва. І читачам, і дослідникам книга надасть можливість адекватніше оцінити поезію Ліни Костенко», – переконує Іван Дзюба.

За словами самої поетеси, вона довго мовчала не через творчу кризу, а тому що писала. Тепер, після нового приходу в українську літературу, їй часто хочеться знову повернутися «в координати своєї незалежності», адже творче середовище дуже змінилося – вимагає не мистецтва, а скандалів, зазначає поетеса. Водночас Ліна Костенко наголошує, що попри свою непублічність, їй було приємно співпрацювати з Іваном Дзюбою, адже «такі книги потрібні для історії».

«Мені не скучно»

«З мене вибили інтерв’ю і навіть я відчула інтерес. Бачите, який несподіваний жанр? Я вже ніколи не зібралася б сама написати спогади чи мемуари. А тут у такій формі «питання-відповідь», динамічно… Мені не скучно. Крім того я знаю багато такого, що, може, треба і поділитися. Мабуть, такі речі треба розповідати», – вважає поетеса.

Водночас Ліна Костенко стурбована майбутнім українського суспільства. За її словами, нині Україна – «зона етичної небезпеки», де кожен може бути ображеним. Тому для того, щоб безперешкодно передати «високовольтну лінію духу» новому поколінню, варто боротися з «глухонімим часом».

Слово Ліни Костенко – важливе для українського народу, адже вона «ніколи не йшла на компроміси з антиукраїнськими діями». Про це говорить гість презентації, професор Київського національного університету Тараса Шевченка Олександр Пономарів.

«Чим ширше коло українців буде ознайомлене з нею, тим більше у нас буде піднесена національна свідомість. Поєднання цих двох видатних осіб дуже велику роль відіграє у піднесенні настрою, бо ми переживаємо далеко не найкращі часи», ­– зазначає Олександр Пономарів...

Наразі Іван Дзюба працює над новою книгою – збіркою літературних портретів, до якої, за його словами, мають увійти чимало історій і про сучасних поетів.

1 липня

Інші дати
1 липня відзначають:
  • День архітектури України.
  • День Військово-Морських Сил України.
  • День працівників морського і річкового флоту України.
Розгорнути
Павло Мірошниченко
1920 –  український художник-пленерист, особливо яскраво проявив себе в роботах, присвячених природі Криму.
Розгорнути
Йосип Шкловський
1916 – видатний український радянський астрофізик, засновник відомої астрофізичної школи. Уперше в СРСР (1953–1954) прочитав курс радіоастрономії. Головна праця «Всесвіт, життя, розум»
Розгорнути
Леонтій-Людомир Дмоховський 
1909 – першовідкривач вірусної природи ракових пухлин, засновник школи онкологічної вірусології. Першопроходець у застосуванні електронної мікроскопії, в т. ч. в онкологічній вірусології. Багатолітній член Українського лікарського товариства Північної Америки та НТШ.
Розгорнути