chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці презентували книгу з автобіографічним інтерв’ю Ліни Костенко

10 квітня 2012 о 09:32

У Києві презентували книгу Івана Дзюби «Є поети для епох»,    родзинкою якої стало автобіографічне інтерв’ю Ліни Костенко. У такий спосіб поетеса вперше після довгого мовчання погодилася розповісти про своє життя. Тепер широка аудиторія має змогу дізнатися донині невідомі факти, зокрема про дитинство та молодість письменниці, а також про покоління «шістдесятників».

Інтерв’ю з Ліною Костенко Іван Дзюба вважає найбільшим досягненням книги. На його думку, воно може стати основою для автобіографічного роману, який поетеса «повинна неодмінно написати».

«Те, що вона там розповіла, не тільки збагачує наше уявлення про її життя. Все це насичене глибокими емоціями і бачимо оту тонку тканину переходу життєвих вражень в явища поезії, в явища мистецтва. І читачам, і дослідникам книга надасть можливість адекватніше оцінити поезію Ліни Костенко», – переконує Іван Дзюба.

За словами самої поетеси, вона довго мовчала не через творчу кризу, а тому що писала. Тепер, після нового приходу в українську літературу, їй часто хочеться знову повернутися «в координати своєї незалежності», адже творче середовище дуже змінилося – вимагає не мистецтва, а скандалів, зазначає поетеса. Водночас Ліна Костенко наголошує, що попри свою непублічність, їй було приємно співпрацювати з Іваном Дзюбою, адже «такі книги потрібні для історії».

«Мені не скучно»

«З мене вибили інтерв’ю і навіть я відчула інтерес. Бачите, який несподіваний жанр? Я вже ніколи не зібралася б сама написати спогади чи мемуари. А тут у такій формі «питання-відповідь», динамічно… Мені не скучно. Крім того я знаю багато такого, що, може, треба і поділитися. Мабуть, такі речі треба розповідати», – вважає поетеса.

Водночас Ліна Костенко стурбована майбутнім українського суспільства. За її словами, нині Україна – «зона етичної небезпеки», де кожен може бути ображеним. Тому для того, щоб безперешкодно передати «високовольтну лінію духу» новому поколінню, варто боротися з «глухонімим часом».

Слово Ліни Костенко – важливе для українського народу, адже вона «ніколи не йшла на компроміси з антиукраїнськими діями». Про це говорить гість презентації, професор Київського національного університету Тараса Шевченка Олександр Пономарів.

«Чим ширше коло українців буде ознайомлене з нею, тим більше у нас буде піднесена національна свідомість. Поєднання цих двох видатних осіб дуже велику роль відіграє у піднесенні настрою, бо ми переживаємо далеко не найкращі часи», ­– зазначає Олександр Пономарів...

Наразі Іван Дзюба працює над новою книгою – збіркою літературних портретів, до якої, за його словами, мають увійти чимало історій і про сучасних поетів.

9 серпня

Інші дати
Міжнародний день корінних народів світу
Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню.
Розгорнути
Варвара Ханенко
1852–колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний;музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв;(нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
Розгорнути
Народилася Віра Холодна
(1893, м.Полтава – 1919) – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
Розгорнути