chrome firefox opera safari iexplorer

Українці бояться кредитів як вогню

19 квітня 2012 о 09:25

Українці швидше будуть звертатися до родичів або знайомих, щоб позичити грошей, ніж підуть у пошуках кредиту в один з майже 180 банків, що працюють в Україні.

Про це йдеться в оприлюдненій в середу, 18 квітня, доповідіВсесвітнього банку (ВБ), підготовленому на основі опитування про використання банківських послуг у світі, проведеного Інститутом Геллапа в 148 країнах протягом 2011 року.

«У Фінляндії 24% дорослих повідомили, що протягом останніх 12 місяців запозичували гроші в офіційних фінансових установах, таких як банк, кредитний союз або мікрофінансових інституція. В Україні тільки 8% респондентів робили це, в Бурунді — лише 2%. Водночас, 37% дорослих в Україні і 44% опитаних у Бурунді за останній рік позичали гроші у членів сім'ї або друзів, водночас у Фінляндії цей показник — тільки 15%», — наводиться приклад у доповіді в частині про банківські кредити.

За результатами опитування, лише 41% дорослих українців мають банківські рахунки, серед найбідніших цей відсоток майже вдвічі менший — 21%. Ті, хто має рахунок, використовують його переважно для отримання заробітної плати і тільки 5% — з метою накопичення грошей. Кредитні картки мають тільки 19% респондентів.

А, скажімо, у Фінляндії і Данії банківські рахунки мають 100 відсотків опитаних, у Франції та Естонії — 97%, в Канаді та Німеччині — 96%, в США — 88%, в Чехії — 81%, в Угорщині — 73%, в Польщі — 70%, в Китаї — 64%, в Білорусі — 59%, в Туреччині — 58%, в Болгарії — 53%, в Росії — 48%, в Румунії — 45%, Казахстані — 42%, в Грузії — 33 %, в Узбекистані — 23%, в Молдові — 18%, Вірменії — 17%, Азербайджані — 15%, Киргизстані — 4%, Таджикистані — 3%.

Три чверті бідного населення в усьому світі (які заробляють менше 2 доларів США в день) взагалі не користуються банківськими послугами. Причиною є не тільки бідність, а й те, що відкриття рахунку вимагає витрат, поїздки на великі відстані, оформлення значної кількості документів, говориться в доповіді.

Всього опитування охопило 150 тис. дорослих респондентів у 148 державах протягом 2011 року, з них 1000 осіб опитали в Україні в липні-серпні.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі