chrome firefox opera safari iexplorer

«Культурний вантаж» Варшави представлять у Києві

14 травня 2012 о 16:43

18 травня з нагоди Міжнародного дня музеїв Національний художній музей України спільно з Польським інститутом у Києві презентує міжнародний проект «Культурний вантаж».

У рамках цього заходу в залах музею будуть представлені твори сучасного мистецтва з провідних мистецьких інституцій Варшави.

Твори з колекції Національної галереї мистецтв «Захента» та Центру сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» буде розміщено у двох виставкових і шести залах постійної експозиції музею.

Аскетичні за візуальним вирішенням, але багато в чому провокативні за інтелектуальним наповненням роботи Анджея Длужнєвського, Романа Опалки, Влодзімежа Боровськи, Зофії Кулик, Леона Тарасавича та інших авторів, розміщені в залах поряд із давньоруськими і бароковими іконами, історичним портретом, елегійними сюжетами і ліричними краєвидами ХІХ ст., правитимуть за nota bene до стислого викладу історії мистецтва, яким є музейна експозиція.

Це парадоксальне, на перший погляд, поєднання розраховано на ефект контрапункту, який дозволить зазвучати несподіваними конотаціями спільний для українців і поляків пласт мистецької спадщини і культурного досвіду.

Вибір польської сторони як партнера далеко не випадковий, мистецтво наших країн досить тісно пов’язане між собою географією, історією, численними біографіями і обставинами.

Наприклад, фрески Київської традиції в капелі Святої Трійці Люблінського замку, «короновані ікони» в православних церквах, сарматський портрет часів Речі Посполитої – це лише декілька із багатьох проявів спільного пласту культурної спадщини, на якому вже на початку ХХ ст. розвинулося розмаїття яскравих творчих індивідуальностей, національних шкіл, оригінальних мистецьких течій.

В Україні сильніше відчувався поліфонічний струмінь бароко, який вирував й у вимушеному соцреалізмові і емансипованому й аполітичному трансавангарді. У Польщі в середині ХХ ст. сформувався інтелектуально рафінований концептуалізм, який попри свою радикальність зберігає зв’язок з концептами стародавнього мистецтва.

Відкриття виставки заплановано у Національному художньому музеї на 18:00.

Музей працює з 10:00 до 18:00, у п’ятницю – з 12:00 до 20:00, в суботу – з 11:00 до 19:00. Вихідні дні – понеділок, вівторок.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути