chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Василя Стуса таки переселили з Горлівки до Донецька

17 травня 2012 о 11:04

Згідно з наказом начальника відділу культури Донецької обласної державної адміністрації Миколи Пташки, горлівський історико–літературний музей Василя Стуса нарешті отримає нормальні умови функціонування і державну опіку.

Днями з невеликої кімнатки робітничого гуртожитку заводу «Еластомер» на вулиці Ізотова, 8, усі унікальні експонати переїхали до Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської.

Нагадаємо, музей був заснований і зібраний підполковником міліції у відставці Олегом Федоровим. За десять років своєї роботи музей–кімната не мав ані державного статусу, ані допомоги зі сторони високопосадовців.

Незважаючи навіть на те, що користувався неабиякою популярністю: сюди приїжджали представники української діаспори, приходила місцева інтелігенція, школярі.

Останнім часом музей переживав скрутні моменти і фактично перебував на межі виживання. Річ у тім, що пан Федоров, зусиллями якого й трималася колекція, хворий, тож у зв’язку зі станом здоров’я не міг би і далі опікуватися музеєм. Однак взяти колекцію на утримання довго ніхто не поспішав. 

На початку року Олег Федоров звертався до обласної влади, аби посадовці взяли музей на державний баланс. Його заяви перенаправили до місцевої адміністрації.

А там, зрозуміло, діло і далі не пішло: мовляв, бюджет на рік давно розписаний, утримання музею коштує чимало, тож засновник продовжував підтримувати роботу музею за власну пенсію.

Врешті–решт ситуація змінилася. «Наразі музей упакований, згорнутий і перебуває на стадії перевезення. Ми дуже раді, що завдяки проханням і діям впливових чиновників музей все ж функціонуватиме на державному рівні, фінансуватиметься централізовано з бюджету Донецької обласної державної адміністрації. Адже такі унікальні експонати повинні утримуватися в належному стані», — зазначив у розмові з «УМ» літературознавець, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко.

«Музей розпочне свою роботу одразу, як тільки пройде всі необхідні етапи оформлення і реєстрації. Наразі ми забрали із Горлівки всі експонати і документи. Однак тепер потрібен час, аби належним чином оформити кожен експонат. Оскільки у привезених із Горлівки документах зазначений лише перелік експонатів та їхня кількість. Та ми не можемо запустити музей з таким типом документації: треба описати кожен документ. Також зараз ми почали розробляти концепцію зовнішньої структури музею і експозиційний план, — пояснює «УМ» директор Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупської Людмила Новакова. — Це дуже нелегка робота. Адже в Горлівці функціонувала звичайна кімната із розвішаними документами. Ми ж хочемо все зробити на належному високому рівні. Тому шукаємо варіанти створення окремого приміщення після проведення реконструкції і ремонтних робіт у бібліотеці — аби музей виглядав достойно».

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути