chrome firefox opera safari iexplorer

На Луганщині археологи знайшли літню резиденцію хана

17 травня 2012 о 09:40

Археологи центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені Владимира Даля знайшли місце літньої резиденції (ставки) ханів Золотої Орди XIV сторіччя.

Як повідомили УНІАН у прес-службі вишу, археологи припускають, що виявлена на території Попаснянського району Луганської області ставка належала ханові Абдаллаху (1361—1370 рр.).

«Цей хан був нащадком відомого хана Узбека, який поширив у 1320 році іслам в Орді та заборонив посилати на Русь баскаків для збору дані. По суті, Абдаллах-хан був останнім ханом із династії Батия, тобто Батугідом. Він одержав владу за підтримки могутнього полководця і беклярбека Мамая», — говориться в повідомленні.

Історичні джерела свідчать, що хани Золотої Орди, крім регулярних таборів у Судаку, Азові, Сараї на Волзі, мали літні ставки, своєрідні резиденції, куди переїздили зі своїм двором, гаремом, прислугою, охороною, ремісниками і торговцями. Літня ханська база нагадувала місто з сотень юрт, наметів і кибиток.

«На кількох срібних монетах цього хана, знайдених тут, вперше зустрічається нова назва місця чеканки – Муаззам Урду (буквально Висока Орда). Є підстави вважати, що саме так і називалася знайдена ставка», — відзначив директор археологічного музею «Спадщина» Євген Чорних.

Місце розташування резиденції було обране дуже вдало: звідси відкривається мальовничий краєвид, а на навколишніх пагорбах, як припускають археологи, були розміщені сторожові застави.

Одержаний під час дослідження території речовий матеріал представлений мідними і срібними монетами (знайдено більш як 3 тисячі монет), заготовками для їх чеканки, свинцевими одиницями ваги, залізними сокирами, вудилами, мідними і срібними жіночими прикрасами, фрагментами олов'яних дзеркал, шматками срібної руди, побутовими предметами та їх уламками.

1 липня

Інші дати
1 липня відзначають:
  • День архітектури України.
  • День Військово-Морських Сил України.
  • День працівників морського і річкового флоту України.
Розгорнути
Павло Мірошниченко
1920 –  український художник-пленерист, особливо яскраво проявив себе в роботах, присвячених природі Криму.
Розгорнути
Йосип Шкловський
1916 – видатний український радянський астрофізик, засновник відомої астрофізичної школи. Уперше в СРСР (1953–1954) прочитав курс радіоастрономії. Головна праця «Всесвіт, життя, розум»
Розгорнути
Леонтій-Людомир Дмоховський 
1909 – першовідкривач вірусної природи ракових пухлин, засновник школи онкологічної вірусології. Першопроходець у застосуванні електронної мікроскопії, в т. ч. в онкологічній вірусології. Багатолітній член Українського лікарського товариства Північної Америки та НТШ.
Розгорнути