chrome firefox opera safari iexplorer

Пам’ятник «помаранчевій» бабусі Парасці кілька місяців простояв у... її хаті

30 травня 2012 о 11:37

На цвинтарі села Дорогичівка Заліщицького району Тернопільської області нарешті встановили пам’ятник народній героїні славнозвісного Майдану — Парасці Василівні Королюк, яка померла в листопаді 2010–го, пише Україна молода.

На чорній гранітній стелі — кольоровий портрет усміхненої бабусі в улюбленій квітчастій хустині та вишиванці з пришпиленим орденом. А під зображенням — прості щирі рядки, заримовані однією з доньок: «Як жаль, що Ви пішли від нас, а в серці залишили біль й тривогу. Ваша любов і доброта до нас не дасть забути спогадів дорогу».

Рідним пам’ятник дуже подобається, але дався він їм нелегко. Який–небудь ставити не хотіли, бо були впевнені, що мама заслуговує на краще. Тож, аби заробити потрібні півтори тисячі доларів, одній iз дочок та внукові Параски Василівни довелося їхати на заробітки до Польщі.

А потім вийшло так, що на встановлення монумента грошей не залишилося зовсім, тож кілька місяців він простояв у коридорі хати.

Може б, і досi стояв, якби не благодійний жест голови Тернопільської обласної ради, який особисто знав бабу Параску і надіслав сім’ї необхідні кошти. Освятити пам’ятник планують дещо пізніше, коли у рідному селі зможе зібратися вся родина. «Грозяться» начебто приїхати і деякі київські політики...

Розділи: Суспільство

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі