chrome firefox opera safari iexplorer

УЄФА довелося переписувати історію Львова

30 травня 2012 о 12:08

У понеділок адміністратори сайту УЄФА терміново вносили зміни у підрубрику «приймаючі міста Євро-2012». Такою була реакція керівництва на звернення офіційних польських представників — міністерства спорту та фірми PL.2012. Буря здійнялася після того, як польські ЗМІ заявили про «фальшування» історії одного із приймаючих міст — Львова.

Суть закидів на адресу Федерації зводилась до того, що зміст сайту «натякає, що Львів був під польською окупацією, а це, на жаль, велика помилка».

«Скандалом» та «фальшуванням історії» історики, на яких посилається «Жеч Посполита», вважають ось цей фрагмент тексту: «Львів — надзвичайно чарівне та гостинне українське місто, де національним мові та культурі, незважаючи на майже постійне перебування під владою інших держав, удавалося не просто виживати, але й невпинно квітнути».

Історик Ян Жаринь, зокрема, вважає, що «про польську окупацію можна домислюватися» після прочитання іншої частини історичної довідки: «До початку Другої світової війни Львів входив до складу Польщі. У 1941 році нацисти захопили місто, і протягом трьох років окупації, поки радянські війська не витіснили ворога, більш ніж 500 тисяч людей загинули у гетто й концтаборах. За підсумками Ялтинської конференції 1945 року місто Лева увійшло до складу УРСР».

Речник УЄФА Роб Фолкнер пояснив, що тексти на сайт Федерації були надані представниками Польщі та України, тому про «все це треба запитувати представників приймаючих країн». Працівники «Євро-2012. Польща» неофіційно повідомили, що «найімовірніше, УЄФА некритично опублікувала текст, наданий українською стороною». Натомість «Жеч Посполита» прямо називає джерело — «опис Львова переклеїли з порталу Інформаційного центру «Україна-2012».

У повному варіанті українського тексту на сайті Інформаційного центру «Україна-2012» історики, до яких звернувся автор, не знайшли формулювань, які суперечили б прийнятому у фаховій літературі викладові подій. Можливими причинами виникнення непорозуміння, яке озвучили польські ЗМІ, стали, з одного боку, переклад на польську та англійську мови, що не відповідає змістові українського оригіналу.

УЄФА виправила текст про Львів відповідно до побажань польської сторони, але зробила це шляхом звичайного технічного видалення фрагментів, що давали поживу для домислів.

Розділи: Суспільство

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути