Гей, козаче – козаченько,
Тай хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!
 ***
Гей, гуляти-воювати
Знов поїдемо брате,
Не топтали щоб чужинці
Наші землі українські!

Яна Яковенко

Сьогодні ми багато згадуємо про героїчні часи козацтва, часи панування українців на своїй споконвічній землі, часи розквіту культури та економіки та покладаємо великі надії на його відродження, сподіваючись, що саме козацький дух і звитяга врятує теперішню Україну, її державність та незалежність...

Козак – це символ України! Це Герой, Лицар, народний Месник, метою життя якого є встановлення справедливості, щастя та процвітання Батьківщини... Який ладен віддати своє життя за волю, за добру долю Неньки-України!

Сучасне українське козацтво об’єднує понад 700 козацьких організацій чисельністю більше 300 тис. осіб. Із них близько 40 організацій – міжнародні та всеукраїнські. Дякуючи активним українцям, які шанують славну історію своєї землі, ця кількість щораз збільшується.

Так, 3 червня, цього року в с. Улянівка, Переяслав-Хмельницького району Київської області, було проголошено нововибраним кошовим отаманом Колошою Дмитром «Акт проголошення Улянівського Вільного Козацтва».

В день великого свята Трійці, яке співпало також з Днем села Улянівка відбулося проголошення Вільного козацтва. Мені вдалося поспілкуватися з кошовим отаманом.

— Шановний пане отаман, скажіть звідки і коли виникла ідея створити Улянівське Вільне козацтва?

— Ідея виникла давно, ще коли мені було близько 7 років, відновити справжню Січ, але серйозно про це задумався лиш минулого року на Маковія (Перший Спас). Після святкування, я з побратимом Пилипенком Володимиром, дійшли до спільного рішення — треба створити Вільне козацтво!

— Чому Ви створюєте нове, а не долучаєтесь до вже існуючого козацтва?

— До існуючого не долучаюсь, бо ще не знайшов відповідного. Щоб нікого не образити — назви не буду вказувати, але причини елементарні — одні мало працюють на Україну, в інших цікавлять нові звання, до ще інших важко достукатись… Ось і було вирішено організувати власне козацтво.

— А Ваше козацтво — справді є легітимним та визнаним?

— Зважаючи на те, що саме вважати «офіційним». Козак — вільна людина. І те що роблять вільні люди зі здоровим глуздом і є для нас офіційним, до того ж нас визнала сільська громада — це мало велике значення для нас! Сьогодні я проголосив «Акт проголошення Улянівського Вільного Козацтва», а присягати на вірність Україні будемо на Покрову, тобто 14 жовтня.

— Як ідею створення козацтва сприйняли на селі? І чи багато бажаючих долучитися до козацтва?

— Спочатку кілька активістів сприйняли цю ідею «на ура» і відразу долучилися до роботи, а з часом та поширенням інформації про наміри створити Улянівське Вільне козацтво, інші жителі села почали цікавитися цим. Почали підходили хлопці і розпитували як потрапити у козацтво і що з цього буде. Маю надію, що наші справи йтимуть щодня краще й краще.

— Пане отамане розкажіть про свій курінь та зі скількох чоловік він складається?

— Повного складу ще немає, але оскільки ми оптимісти і віримо у національне відродження, то в наше Козацтво класифікується — Полк Івана Конашевича-Сагайдачного, Сотня Івана Сірка, курінь — Улянівський.

Старшини:
Кошовий – Колоша Дмитро;
осаул – Пилипенко Володимир;
писар – Скляренко Сергій;
довбиш – Глушко Василь;
обозний – Глушко Роман;
суддя – Бойко Олександр;
хорунжий – Ходько Вадим;
характерник – Колоша Василь Дмитрович;
кашовар – залежно від ситуації, але кашу повинен вміти варити кожен.

— Як потрапити в Ваші лави? І чи людина не з вашого села має змогу до Вас потрапити?

— Звісно ж! У акті проголошення Улянівського козацтва вказано – «Членом козацтва може стати кожен українець не молодший 16 років».

— Які традиції планує підтримувати Улянівське Вільне козацтво?

— Перш за все – це утвердження української мови та культури, до цього додається вивчення різного типу багатоборства, подорожі Переяслав-Хмельницьким районом і Україною, співи та багато інших заходів.

— Як на Вашу думку, чи доцільно створювати окремі самостійні козацькі організації?

— Я вважаю що доцільно! Адже багато людей цікавляться славою козацької доби, але не мають змоги вступити в ту чи іншу організацію, то чом би не зробити власну?! Ще один плюс — те, що кожен бажаючий може внести частинку себе у відновлення козацтва, та розквіту нації.

Марія Поливач, Київ

Фото автора