chrome firefox opera safari iexplorer

Росіяни обкрадають український Крим і ставлять під загрозу життя туристів

18 червня 2012 о 08:54

Для олімпійського містечка в російському Сочі руйнують український Крим, йдеться у сюжеті ТСН-Тижня. «Україна ратифікувала міжнародну конвенцію про охорону Чорного моря.

В цих територіях дана діяльність категорично заборонена, абсолютно», — наголошує громадський екологічний інспектор Микола Подоляко. На цьому рік тому наголошували і російські екологи, коли задля будівництва олімпійського міста в Сочі російська влада хотіла дати добро на видобуток піску в прибережній частині Анапи, що теж в акваторії Чорного моря. Добувати будматеріали під власним берегом російські екологи заборонили. Можливо, саме після того скандалу добувати пісок перейшли до українських берегів і вже півроку його вигрібають на наших курортах.

Хто дозволив?

Із січня місяця цього року двічі на день кораблі звозять пісок до причалу № 237 в Камишовій бухті під Севастополем. Видобутком піску у промислових масштабах займається компанія «Суеста». ТСН вдалося відзняти як його приймають, очищують і далі вже вивозять вантажівками на будівництво російського олімпійського містечка в Сочі.

Але зайти і перевірити законність такої діяльності природоохоронці не можуть. «Нас не допускали на судно в море, з початку в Донузлаві, потім в Гурзуфі, потім в Алушті, потім в Севастополі. Ми домоглися, щоб спільна комісія була з прокуратурою. Приїхали на територію причалу з природоохоронною прокуратурою — їх теж не пустили», — розповідає Подоляко. Разом з піском вимивають і мідії та рапани. 

І це при тому, що чорноморська устриця під захистом Червоної книги, а на вилов мідій та рапан закон встановлює обмеження — до 10 штук на людину. Та на заклики екологів не зважали 5 місяців. Адже компанія, яка займається видобутком піску, дозвіл на таку діяльність має.

На документах красується підпис заступника міністра екології Дмитра Мормуля — це він дозволив приватній компанії добувати в заповідних зонах пісок за ціною по 34 копійки за тонну, у той час як російським сусідам його продають від 150 грн. Можливо, саме тому влада майже півроку не зважала на масштаби і темпи рукотворної катастрофи.

Могила для кримського раю

Промисловий видобуток піску вбиває екосистему всього Криму. Приміром, Аспійська бухта одна з найкращих для розмноження дельфінів. Однак тепер про це треба говорити у минулому часі. Бо мертве дно робить її непридатною для життя. Тут найближчі кількасот років не виросте морський планктон, сюди не зайде на нерест риба.

У підводних кар'єрах вже накопичується сірководень, від чого гине риба. Окрім того, піщаний бізнес загрожує життю, адже у глибоченні підводні кар'єри зсуваються цілі пляжі — разом з людьми на них. Екологи прогнозують, що якщо пісок видобуватиметься з такою ж інтенсивністю, уже до середини літа частина берега може зійти в море. Такі зсуви вже були.

На цьому ж місці 2010 року привалило відпочивальників. Тоді троє людей загинули, а налякані місцеві жителі вийшли з протестами. На ньому ж місцеві їм чиновники заприсяглися, що видобуток піску зупинять. Та насправді браконьєри не зупинилися, а просто від'їхали трохи далі і ретельніше ховаються.

«Ось у цьому році вже скільки ми тут були, щодня приходить корабель і намиває пісок. Переважно він уночі припливає», — розповідає відпочивальник Павло. Тим часом екологічний інспекторам вдалося з'ясувати, що у планах цієї компанії вирити ще 10 млн тонн піску. Цього вистачить на побудову невеликого міста. І глибоку могилу для райського куточка України.

Розділи: Довкілля

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути