Чотири роки тому, коли українцям, які мали вклади у “Сбербанку СССР”, почали виплачувати по тисячі гривень компенсацій, у відділеннях “Ощадбанку” були неймовірні стовпотворіння. У величезних чергах люди бились, втрачали свідомість. Цього року маємо чергові вибори, і чергову виплату тисячі – тепер уже Вітіної. Якщо вірити офіційним повідомленням, гроші почали виплачувати уже з 1 червня.
«Учора почув у новинах, що уже виплатили 300 мільйонів гривень. У мене дружина зареєструвалась телефоном, щоб отримати ту тисячу. Сказали, коли прийти. Прийшла, заповнила купу паперів, а замість грошей їй пообіцяли зробити картку. А на ту картку треба чекати мало не до вересня. Кого не питав зі своїх знайомих – ще нікому навіть картки не дали. То хто отримав ті 300 мільйонів, – обурюється львів’янин Василь Михайлович. – Я за Юлі хоч відстояв чергу, але свою тисячу взяв. Та й тоді тисяча гривень то були 200 доларів, а тепер тільки 120. А в мене на книжці було 24 тисячі! Найбільше дратує, коли Азаров і компанія говорять про ті виплати так, ніби то вони нам милостиню дають. А то ж наші гроші. Я їх півжиття заробляв”.
Є велика кількість тих, кому навіть схудла Вітіна тисяча не світить. Відповідно до правил, тисячу гривень компенсації можуть отримати тільки ті, хто зареєструвався до 1 січня цього року і не отримував компенсації у 2008-му. Але чимало читачів телефонує до “ВЗ” та скаржиться, що їх немає у реєстрі, хоча вони реєструвались на “Юліну тисячу”, але не встигли взяти гроші.
“У нас в селі нема ощадкаси, мусимо їздити в Соснівку. Коли давали Юліну тисячу, я якісь реєстрації проходив. Але щоб взяти гроші, люди займали черги з четвертої ранку. А ми не мали чим так рано добратись, тому грошей так і не взяли. Тепер сказали, що до 1 вересня нікого реєструвати не будуть. Кажу ж їм, дівчатка, мені вже 81 – можу і не дожити. А вони вперлись: у нас інструкція – нікого не реєструвати”, – розповідає пан Іван із села Сільця.
Натомість львів’янці пані Марії пощастило зареєструватись і пройти актуалізацію. Щоправда, каже, сама б не розібралась – допомагали дочка та онука. “Дочка дзвонила у Київ і реєструвала мене по телефону. Минулого тижня мала піти в ощадкасу. Думала, дадуть гроші. Взяла онуку, бо казали, що дають картки – вона у тому розбирається. Дитина відпросилася з роботи. Прийшли туди, дали заповнити купу паперів і сказали, що за карткою треба прийти аж 18 липня. Чи буде та картка вже з грошима, чи ні – не знаю”. Чи хоче жінка відкривати картковий рахунок в “Ощадбанку”, її не питали. І що робитимуть з банківськими картками у селах, де люди банкомата і близько не бачили?
Зрештою, банківська картка на руках у людини, яка не вміє нею користуватись (а основна частина вкладників “Сбербанка СССР” — люди пенсійного віку) – це завжди ризик. Адже наші банки вміють нараховувати плату за обслуговування рахунку, про яку не попереджають клієнта, чи самовільно відкривати кредитні лінії – клієнт може і не помітити, що заліз в мінус. А потім в один момент виявляється, що за картку, якою ви не користуєтесь, маєте кілька тисяч боргу...
“Людина сама вибирає, як їй отримувати гроші. Може отримувати гроші через касу, може скористатись банкоматом. Але навіть якщо вкладник бере готівку, картка йому залишається. Термін її дії – три роки. За цей час людина може нею користуватись, отримувати соціальні виплати на цей рахунок. Ця картка – безкоштовна, плати за обслуговування рахунку немає”, – переконують у прес-службі “Ощадбанку”.
