chrome firefox opera safari iexplorer

Як вберегтися від теплового та сонячного удару, — поради фахівців

23 червня 2012 о 10:43

У спекотні дні і водіям, і пішоходам не варто ігнорувати “попереджувальні сигнали”, які подає організм, та бути обережнішими – є ризик отримати тепловий чи сонячний удар.

Небезпека набагато зростає, якщо така неприємність станеться з водієм під час руху – автомобіль може стати некерованим і життя та здоров’я водія, пасажирів та інших учасників руху залежатиме лише від примхи долі...

У першу чергу, в спекотні дні не варто ризикувати та сідати за кермо людям, які мають проблеми із тиском та серцем чи погано почуваються, радить інспектор ВДАІ у Львівській області Ірина Пилат.

Краще утриматись від поїздок розпеченими дорогами, а залишатися вдома та мати при собі необхідні ліки. Навіть якщо у вас немає проблем із самопочуттям, краще їх не провокувати.

У дні, коли стовпчик термометра “зашкалює”, в автомобілі необхідно створювати сприятливі умови: вентиляцію, оптимальну температуру. Якщо машина не обладнана кондиціонером – варто установити автовентилятор, який працює від бортової мережі 12 вольт, увімкнувши його, приміром, у гніздо прикурювача.

Намагайтеся паркуватися у затінку, а якщо авто стояло на сонці – перед тим, як їхати, добре провітріть салон.

Якщо у дорозі у вас чи у когось із пасажирів почала паморочитись голова, виникає нудота – можливо, це перші ознаки теплового удару. Негайно зупиніться і вийдіть на свіже повітря у затінок. За можливості розстібніть одяг і накладіть мокру пов’язку на голову. Випийте прохолодної рідини. Якщо полегшання не настало – негайно зверніться по медичну допомогу.

Пішоходи у спекотний день також ризикують отримати різновид теплового удару – сонячний. Він виникає, якщо людина довгий час перебуває з непокритою головою під прямими сонячними променями. У групі ризику – діти та літні людям.

Найкращий засіб, який використовували в Україні наші діди-прадіди, аби сонечко не напекло тім’ячко, – крислатий капелюх. Його широкі поля також непогано прикривають плечі від сонця. А одним із літніх аксесуарів симпатичних панночок була вишукана парасолька від сонця. Обираючи головний убір, пам’ятайте, що найефективніше захищає від зайвого тепла та ультрафіо­лету білий колір. Від нього сонячна енергія практично вся відбивається. Натомість темні кольори її добре “акумулюють”.

Ознаки теплового удару

Шкіра тіла червоніє і стає більш гарячою і сухою. Людина відчуває задишку, її дихання стає прискореним. Виникають слабкість, нудота, блювота.

Можуть відбуватися запаморочення і потемніння в очах, а у важких випадках – втрата свідомості. Тепловий удар можуть супровод­жувати зорові галюцинації (миготіння, ілюзія руху сторонніх предметів, повзан­ня мурашок перед очима).

Пульс стає частим і слабким, відбуваються м’язові спазми і виникає біль.

Як допомогти?

При ознаках важкого теплового удару потрібно викликати лікаря, а до його приїзду негайно забезпечити охолодження організму. Якщо потерпілий відчуває нудоту і слабкість, його потрібно розмістити лежачи у прохолодному місці.

Прикладіть на лоб і під потилицю холодні компреси. Якщо у вашій водійській аптечці є охолод­жувальний (гіпотермічний) пакет – скористайтеся ним. Забезпечте приплив свіжого повітря.

Обливайте чи розтирайте тіло людини прохолодною (18-20 градусів) водою. Якщо є можливість – забезпечте постраждалому прохолодну ванну. Для прояснення свідомості скористайтеся парами нашатирного спирту, поперед­ньо змочивши ним ватку чи хустинку.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути