Свята рівноапостольна велика княгиня Ольга, у святому хрещенні Олена, походила з роду Гостомисла, за порадою якого покликані були варяги княжити в Новгороді, народилася у Псковській землі, в селі Вибути, в язичницькій родині з династії князів Ізборських, повідомляє УНН.
У 903 році вона стала дружиною великого князя Київського Ігоря.
Після його вбивства у 945 році повсталими древлянами вдова поклала на себе тягар державного служіння при трирічному синові Святославові. Велика княгиня увійшла в історію як творець державного життя і культури Київської Русі.
У 954 році княгиня Ольга з метою релігійного паломництва і дипломатичної місії вирушила до Царгороду, де з пошаною була прийнята імператором Костянтином VII Багрянородним. Її вразила велич християнських храмів і зібраних в них святинь.
Таїнство хрещення над нею вчинив Патріарх Константинопольський Феофілакт, а хресним став сам імператор. Ім'я російській княгині наречене було на честь святої цариці Олени. Патріарх благословив новохрещену княгиню хрестом, вирізаним з цілісного шматка Животворящого древа Господнього з написом: «Обновися Російська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня».
Після повернення з Візантії Ольга ревно несла християнський благовіст язичникам, почала споруджувати перші християнські храми: в ім'я святого Миколи над могилою першого київського князя-християнина Аскольда і Святої Софії в Києві над могилою князя Діра, храм Благовіщення у Вітебську, храм в ім'я Святої і Живоначальної Трійці в Пскові, місце для якого, за свідченням літописця, було їй вказано згори «Променем Трісіятельного Божества» — на березі річки Великої вона побачила що сходять з неба «три пресвітлих промені».
Преставилася свята княгиня Ольга в 969 році, заповівши відкрито здійснити поховання її по-християнськи. Її нетлінні мощі спочивали в десятинній церкви в Києві.
