chrome firefox opera safari iexplorer

Українське суспільство руйнує агресія

20 липня 2012 о 12:50

Українці готові з'їсти один одного за найменших підстав, зазначає у свіжому випуску журнал Корреспондент. Журналісти пишуть, що суспільство руйнує агресія — породження бідності, радянської культури і невпевненості в завтрашньому дні.

За підсумками опитування, проведеного в березні дослідницькою компанією Research&Branding Group, 76% українців переконані, що побутові відносини між співвітчизниками деградують. Стільки ж опитаних стверджують, що у них немає почуття захищеності від будь-яких насильницьких дій щодо себе.

Як зазначає видання, не надто тішать і результати досліджень Інституту Горшеніна, згідно з якими, більш як 60% опитаних українців оцінюють рівень моральності в країні як низький, і при цьому майже 40% вважають допустимою грубість і нецензурну лайку.

Експерти впевнені, що побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що безпосередньо пов'язано з психологічним напруженням у ньому. За допомогою грубості, часто невмотивованої, багато виявляють страх, невпевненість у собі і в завтрашньому дні. [Людина хамить]«, випереджаючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово побоюється», — вважає соціальний психолог Олег Покальчук.

Ослаблий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і, водночас, прискорення його ритму — все це викликає агресію, доповнюють соціологи. Та й 70 років радянської влади, в перші десятиліття якої інтелігентне поводження вважалося ознакою приналежності до ворожого клану, теж не пройшли дарма і дали свої плоди. В результаті сьогодні особливо високого рівня агресія досягає в мегаполісах, де велика концентрація людей, пише Корреспондент.

«Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності», — заявив лікар-психотерапевт, автор книги Український менталітет про особливості національного характеру Олександр Стражний. Він уточнив, що хамство не є національною рисою українців, що в кожної нації зустрічаються грубіяни. «Однак у співгромадян погані риси характеру частіше спливають назовні на тлі бідності і боротьби за виживання», — додав він.

«Фінансове благополуччя є одним з факторів, що пояснюють, чому в багатьох країнах Західної Європи, США загальний рівень агресії і хамства нижчий, ніж у бідній Україні», — резюмував психотерапевт.

«Кобило, тобі вдома сидіти треба було, а не за кермом», — почула на свою адресу з відкритого вікна Volkswagen Touareg 34-річна співробітниця піар-відділу великої столичної компанії. Водія позашляховика розлютило, що її малолітражка заважає йому їхати. За словами співрозмовниці Корреспондента, на вигляд це був молодий інтелігентний хлопець в окулярах, котрий, мабуть, поспішав на роботу.

Розділи: Суспільство

15 листопада

Інші дати
15 листопада відзначають:
  • Міжнародний день відмови від куріння.
  • Міжнародний день філософії.
Розгорнути
Народився Іван Падалка
(1894, с.Жорнокльови, Черкаська область – 1937) – український художник. Cтворив картини «Збирають баклажани», «Молочниці», «Cіножать», «У колгоспному саду», «Фотограф на селі», «Шахтарі», портрети М. Коцюбинського, П. Панча, Г. Cковороди; гравюри і графічні цикли «Вантажник», «Дніпрельстан» «Криворіжжя», «Полільниця», «Яблучко» та ін. 13 липня 1937 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила І. І. Падалку як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Того ж дня вирок було виконано. 1 лютого 1958 року Військова Колегія Верховного Суду СРСР знову повертається до справи І. І. Падалки і визнає її сфальсифікованою працівниками органів НКВС. Художника реабілітовано.
Розгорнути
Народився Володимир Блавацький (Трач)
(1900, м.Косів, Івано-Франківська область – 1953) – видатний український актор, режисер. В 1933 році у Львові створив художній театр «Заграва», який багато в чому орієнтувався на естетичні засади «Березоля» Леся Курбаса.
Розгорнути