chrome firefox opera safari iexplorer

Українське суспільство руйнує агресія

20 липня 2012 о 12:50

Українці готові з'їсти один одного за найменших підстав, зазначає у свіжому випуску журнал Корреспондент. Журналісти пишуть, що суспільство руйнує агресія — породження бідності, радянської культури і невпевненості в завтрашньому дні.

За підсумками опитування, проведеного в березні дослідницькою компанією Research&Branding Group, 76% українців переконані, що побутові відносини між співвітчизниками деградують. Стільки ж опитаних стверджують, що у них немає почуття захищеності від будь-яких насильницьких дій щодо себе.

Як зазначає видання, не надто тішать і результати досліджень Інституту Горшеніна, згідно з якими, більш як 60% опитаних українців оцінюють рівень моральності в країні як низький, і при цьому майже 40% вважають допустимою грубість і нецензурну лайку.

Експерти впевнені, що побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що безпосередньо пов'язано з психологічним напруженням у ньому. За допомогою грубості, часто невмотивованої, багато виявляють страх, невпевненість у собі і в завтрашньому дні. [Людина хамить]«, випереджаючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово побоюється», — вважає соціальний психолог Олег Покальчук.

Ослаблий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і, водночас, прискорення його ритму — все це викликає агресію, доповнюють соціологи. Та й 70 років радянської влади, в перші десятиліття якої інтелігентне поводження вважалося ознакою приналежності до ворожого клану, теж не пройшли дарма і дали свої плоди. В результаті сьогодні особливо високого рівня агресія досягає в мегаполісах, де велика концентрація людей, пише Корреспондент.

«Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності», — заявив лікар-психотерапевт, автор книги Український менталітет про особливості національного характеру Олександр Стражний. Він уточнив, що хамство не є національною рисою українців, що в кожної нації зустрічаються грубіяни. «Однак у співгромадян погані риси характеру частіше спливають назовні на тлі бідності і боротьби за виживання», — додав він.

«Фінансове благополуччя є одним з факторів, що пояснюють, чому в багатьох країнах Західної Європи, США загальний рівень агресії і хамства нижчий, ніж у бідній Україні», — резюмував психотерапевт.

«Кобило, тобі вдома сидіти треба було, а не за кермом», — почула на свою адресу з відкритого вікна Volkswagen Touareg 34-річна співробітниця піар-відділу великої столичної компанії. Водія позашляховика розлютило, що її малолітражка заважає йому їхати. За словами співрозмовниці Корреспондента, на вигляд це був молодий інтелігентний хлопець в окулярах, котрий, мабуть, поспішав на роботу.

Розділи: Суспільство

19 листопада

Інші дати
День працівників гідрометеорологічної служби
Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує у складі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ.
Розгорнути
День скловиробника
Професійне свято працівників скляної промисловості не випадково збігається з днем народження видатного російського вченого М. В. Ломоносова. Михайло Ломоносов був творцем хімічного виробництва глазурі, скла, порцеляни. Розробив технологію і рецептуру кольорового скла, які він використовував для створення мозаїчних картин. Винайшов порцелянову масу.
Розгорнути
День пам’яті Петра Дорошенка
(1627, м. Чигирин, Черкаська область – 1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 – 1676). Провів ряд важливих реформ, створив постійне 20-тисячне військо, встановив на українському кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. Стратегічною метою всієї внутрішньої і зовнішньої політики - було об'єднання під своєю владою Лівобережної і Правобережної України.
Розгорнути
Народлася Катря Гриневичева
(Катерина Василівна Гриневич; 1875, м.Винники, Львівська область - 1947) – українська письменниця, громадська діячка. Автор збірки новел «Непоборні», повістей «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Померла 25 грудня 1947 р. в Німеччині, у Берхтесґадені, Баварія, похована там же.
Розгорнути

Новини Дивитися всі