chrome firefox opera safari iexplorer

Українське суспільство руйнує агресія

20 липня 2012 о 12:50

Українці готові з'їсти один одного за найменших підстав, зазначає у свіжому випуску журнал Корреспондент. Журналісти пишуть, що суспільство руйнує агресія — породження бідності, радянської культури і невпевненості в завтрашньому дні.

За підсумками опитування, проведеного в березні дослідницькою компанією Research&Branding Group, 76% українців переконані, що побутові відносини між співвітчизниками деградують. Стільки ж опитаних стверджують, що у них немає почуття захищеності від будь-яких насильницьких дій щодо себе.

Як зазначає видання, не надто тішать і результати досліджень Інституту Горшеніна, згідно з якими, більш як 60% опитаних українців оцінюють рівень моральності в країні як низький, і при цьому майже 40% вважають допустимою грубість і нецензурну лайку.

Експерти впевнені, що побутове хамство останнім часом стало візитною карткою українського суспільства, що безпосередньо пов'язано з психологічним напруженням у ньому. За допомогою грубості, часто невмотивованої, багато виявляють страх, невпевненість у собі і в завтрашньому дні. [Людина хамить]«, випереджаючи можливу агресію від навколишнього світу, якої вона цілодобово побоюється», — вважає соціальний психолог Олег Покальчук.

Ослаблий соціальний контроль, низький рівень життя більшої частини українців і, водночас, прискорення його ритму — все це викликає агресію, доповнюють соціологи. Та й 70 років радянської влади, в перші десятиліття якої інтелігентне поводження вважалося ознакою приналежності до ворожого клану, теж не пройшли дарма і дали свої плоди. В результаті сьогодні особливо високого рівня агресія досягає в мегаполісах, де велика концентрація людей, пише Корреспондент.

«Чим інтенсивніший ритм життя, тим менше сентиментальності», — заявив лікар-психотерапевт, автор книги Український менталітет про особливості національного характеру Олександр Стражний. Він уточнив, що хамство не є національною рисою українців, що в кожної нації зустрічаються грубіяни. «Однак у співгромадян погані риси характеру частіше спливають назовні на тлі бідності і боротьби за виживання», — додав він.

«Фінансове благополуччя є одним з факторів, що пояснюють, чому в багатьох країнах Західної Європи, США загальний рівень агресії і хамства нижчий, ніж у бідній Україні», — резюмував психотерапевт.

«Кобило, тобі вдома сидіти треба було, а не за кермом», — почула на свою адресу з відкритого вікна Volkswagen Touareg 34-річна співробітниця піар-відділу великої столичної компанії. Водія позашляховика розлютило, що її малолітражка заважає йому їхати. За словами співрозмовниці Корреспондента, на вигляд це був молодий інтелігентний хлопець в окулярах, котрий, мабуть, поспішав на роботу.

Розділи: Суспільство

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути