chrome firefox opera safari iexplorer

На Хрещатику спиляють усі липи, що залишилися

22 серпня 2012 о 12:17

На Хрещатику зріжуть всі липи, а потім замінять їх стійкими каштанами сорту «Бріоті». Про це розповів генеральний директор комунального об´єднання «Київзеленбуд» Михайло Царенко, повідомляють «Коментарі».

За його словами, таке рішення було ухвалено з метою поліпшення стану зелених насаджень у центральній частині міста.

«Комісія оглянула зелені насадження на території Шевченківського району. Це обстеження пов´язане з втратою декоративної цінності вуличних зелених насаджень на Хрещатику. Фахівці замінять сухостійні дерева на каштани «Бріоті», які не пошкоджуються каштановою мінуючою міллю. Вже сьогодні розпочато роботи зі знесення сухостійних лип», — пояснив Михайло Царенко.

За його словами, питання про заміну лип каштанами «Бріоті» було підтримано на засіданні комісії з напрацювання пропозицій щодо поліпшення стану зелених насаджень на вулиці Хрещатик.

Як повідомлялося, перед Євро-2012 на центральній вулиці Києва, від Бессарабської до Європейської площі, масово вирубали 94 молоді липи.

У «Київзеленбуді» повідомили, що висаджені у 2007 році липи стали «втрачати свою декоративну привабливість», а багато із них просто засохло. Причиною цьому послужило «велике техногенне навантаження» на дерева, викликане загазованістю повітря, а також засоленість ґрунту.

Довідка «Коментарів»

Каштан сорту «Бріоті» — листопадне дерево середнього розміру з округлою або пірамідальною закритою кроною. Висота дорослого дерева — 10-15 м, ширина 8-12 м. Цвітуть дерева наприкінці травня.

Квітки — криваво-червоного відтінку. Стійкий до міських умов, диму, газу та посухи.

Розділи: Суспільство

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути