chrome firefox opera safari iexplorer

На Хрещатику вирубали близько 100 дорогих дерев заради фанзони Євро-2012

06 червня 2012 о 15:03

За останні два тижні на Хрещатику - від Бессарабської до Європейської площі - було зрубано як мінімум 94 дерева: 70 дерев уздовж дороги по парному і непарному боку вулиці, а також 24 дерева по непарній стороні біля будинків, повідомляють «Комментарии».

При цьому замість нових саджанців на місці зниклих деревець з'явилися клумби з чорнобривцями.

Зазначимо, що значна частина зрубаних дерев — молоді липи віком до 7 років.

Нагадаємо, що у квітні 2007 року на Хрещатику комунальні служби висадили 35 саджанців липи сорту «Лорберг», закуплених у Німеччині. При цьому, за повідомлення ЗМІ, вартість кожного саджанця досягала 650 євро, тоді як звичайна українська серцелиста липа у вітчизняних розплідниках коштує близько 40-50 грн за штуку.

Щоб звільнити місце для німецьких лип, на центральній вулиці української столиці тоді були вирубані каштани. Міська влада мотивувала таке рішення тим, що липи стійкіші до хвороб і шкідників. Також влада посилається на те, що дерева гинуть через потрапляння великої кількості солі, яку комунальні служби використовують взимку для боротьби зі снігом і льодом.

В результаті головна вулиця країни і зовсім ризикує залишитися без дерев.

фото — Life.comments.ua

Нагадаємо, що на початку травня цього року почав діяти новий порядок видалення дерев, кущів, газоніві квітників у населених пунктах. Згідно з ним, забудовники отримали ще більше можливостей самовільно зрізати зелені насадження без будь-яких додаткових дозволів місцевої влади. Також нагадаємо, що видалити зелені насадження можна було тільки за рішенням виконавчого органу місцевої ради на підставі спеціально виданого ордера.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути