chrome firefox opera safari iexplorer

Заради фан-зони Євро в ужгородському парку вирубують дерева

09 січня 2012 о 15:21

У Боздоському парку Ужгорода масово вирубують старі платани. Про це інформує «Закарпаття онлайн».

Так, мешканка обласного центру Юлія Гуркська повідомила, мовляв, працює група чоловіків, які зрізають дерева під приводом підготовки майданчика до Євро-2012. Жінка обурена: нищать здорові гарні дерева (зокрема два розкішні платани при вході по парку), а залишають чагарники. Невдоволені й інші ужгородці, що мешкають неподалік. Завдяки їх наполегливим вимогам на місце вирубування навіть виїжджала спеціальна комісія.

Аби з’ясувати ситуацію, журналісти Експрес online також відвідали «гарячу точку» у міському парку. Поблизу туєвої алеї троє чоловіків спалювали рештки дрібних гілок. У радіусі 30 метрів від них лежали повалені товсті стовбури.

Спроби журналістів з’ясувати, що саме відбувається в цій частині парку, наткнулися на доволі таки агресивний відпір. Один із дядьків грубо заявив, мовляв, це не їхнє діло. І взагалі – фотографувати тут не можна. Інші, менш агресивно налаштовані працівники сказали, що все легально – мають для цього потрібні дозволи. І це не глобальне вирубування, а тільки санітарне зачищення.

У відділі благоустрою Ужгородської міської ради повідомили, ніби не мають точної інформації, проте все ж припустили, що парк чистять від сухостою.

По докладні коментарі «Замок» звернувся до Максима Богодиста, директора КП «Парк культури та відпочинку «Боздоський». «Це не вирубування, а санітарне чищення й підготовка майданчика під фан-зону. Ходять всілякі чутки. Люди бачать, що рубають дерево й одразу ж здіймають бучу. І зазвичай не зважають на те, чи це дерево старе, чи прогниле... Перша реакція – протест. Так само було, коли розчищували зливний канал Ужа. Вже згодом, як бачать кінцевий результат роботи, переважно висловлюють задоволення».

Пан Максим наголосив, що тепер упорядковують алеї. «Одну алею ми вже очистили повністю. Проте більшість території парку страшенно захаращена, занедбана. Там давним-давно не було санітарного вирубування, чагарники понасіювалися. І тепер тільки за кронами великих дерев можна побачити контури колишніх алей, скверів і майданчиків. Це все слід привести до ладу», – запевняє Максим Богодист.

Директор Боздоського парку звертає увагу, що теперішні зачищення дерев погоджені з екологами й комісією благоустрою. Вирубують тільки чагарники, а також стовбури, що в разі падіння можуть спричинити якусь аварію. Усе – згідно з актами, виданими комісією.

Цікавимося згаданою у розмові фан-зоною. Виявляється, її готують до Євро-2012. «Очищаємо майданчик, де буде фан-зона футбольних уболівальників, які не зможуть потрапити на стадіони. Там розташовуватиметься велика сцена, екран, 24 намети для громадського харчування, 24 біотуалети тощо. Тут встановлюватимуть телемости з аналогічними фан-зонами в інших містах України».

Фанати – народ непередбачуваний, зауважує наш співрозмовник, тому міська влада вирішила, що їх варто «поселити» подалі від центру, аби в пориві емоцій не наламали дров, чи то пак комунального й приватного майна в історичній частині міста. Затишні галявини Боздоського парку – якраз ідеальний прихисток для любителів футболу й активного відпочинку, вирішили в Ужгородській міськраді.

На запитання, чи припускає пан Максим, що через ці роботи на великій ділянці можуть постраждати здорові старі дерева, директор КП «Боздоський парк» відповів: «Категорично – ні. Жоден здоровий стовбур не спиляють. Зріжуть лише ті, на які вказала комісія. Я сам дуже люблю природу, тому ні в якому разі не дозволив би якісь дикі вирубування в легенях Ужгорода», – запевнив «Замок» Максим Богодист.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути