chrome firefox opera safari iexplorer

На Житомирщині російська не стане регіональною: нею навчається лише 1% учнів

17 серпня 2012 о 09:12

Житомирська обласна рада відмовилася розглядати питання про ставлення до мовного закону. Як передає кореспондент УНІАН, дане питання не було внесене до порядку денного.

З пропозицією внести до порядку денного сесії питання про визначення відносно позиції облради щодо Закону України «Про засади державної мовної політики» виступили депутати від Об’єднаної опозиції «Батьківщина». Лідер Об’єднаної опозиції Житомирщини, голова фракції «Фронт Змін», депутат облради Геннадій Зубко також вніс пропозицію включити до порядку денного питання про проведення 1 вересня цього року в усіх школах області уроку української мови як рідної та національної.

Обидві пропозиції були відхилені більшістю голосів депутатів. «Люди повинні розуміти, що єдиною державною мовою України є українська, мовне питання має об’єднувати людей, а не розколювати суспільство»,- наголосив Г.Зубко, пропонуючи розглянути дані питання. Як зазначив, виступаючи на сесії, депутат облради від Партії регіонів, начальник управління освіти та науки Житомирської облдержадміністрації Олександр Пастовенський, «на Житомирщині російською мовою навчається лише 1% учнів і мовне питання не є проблемою для регіону».

Голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський в коментарі УНІАН зазначив: «Минулої сесії облради депутати порушували питання про регіональні мови. Я пропонував на засіданні президії обласної ради винести мовне питання на цю сесію. Проте, враховуючи те, що відповідний закон (про регіональні мови — УНІАН)) Президентом України Віктором Януковичем вже підписаний, самі фракції зняли його з розгляду цієї сесії». Голова облради також підкреслив, що це була «бюджетна» сесія, на якій депутати ухвалили низку питань, пов'язаних із обласним бюджетом і фінансуванням ряду соціальних програм".

Також на сьогоднішньому засіданні Житомирської обласної ради фракції «Фронт Змін» та «Батьківщина» оголосили про утворення в обласній раді нового міжфракційного об’єднання, головою якого обрано Г.Зубка, а співголовою — голову фракції «Батьківщина» Віталія Француза.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути