chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпропетровську може з'явитися вулиця Богдана Ступки

22 серпня 2012 о 09:03

Громадські організації Дніпропетровська виступили з ініціативою перейменування вул. Станіслава Косіора на вулицю імені актора Богдана Ступки.

Проти вулиці Косіора виступили декілька організацій, зокрема «ГРАД», «Самозахист підприємців», «Козацька паланка Війська Запорозького Низового». Вони розповсюджують по місту листівки, де написано, що радянський діяч Косіор причетний до репресій та був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років, пише Високий замок.

Згідно із законодавст­­­вом, щоб перейменувати вулицю, потрібно зібрати підписи мешканців, прий­няти рішення на сесії міської ради. У мерії Дніпропетровська кажуть, що перейменування вулиці може додати клопоту мешканцям вул. Косіора, призвести до бюрократичної тяганини з переоформленням документів.

Як стало відомо “ВЗ”, на заміну вул. Косіора громадські активісти мають два варіанти: вул. Ступки та проспект Бульварний. Вважають, цю вулицю треба назвати на честь видатного актора.

Як розповів керівник організації “ГРАД” Андрій Денисенко, ще торік громадські діячі звернулися до Дніпропетровської міської ради, щоб змінити назви трьох вулиць, які носять імена радянських функціонерів — Косіора, Чубара та Постишева.

“Ми звернулися на підставі рішення Київського апеляційного суду, який визнав цих осіб винними у геноциді українського народу, — розповідає пан Денисенко. — Хочемо очистити Дніпропетровськ від імен злочинців. Комісія, яка працює при виконкомі міської ради, підтримала цю ініціативу, але деякі депутати виступили проти, мовляв, питання заполітизоване. Тепер ми наполягатимемо, щоб вулиця отримала ім’я Богдана Ступки”.

Розділи: Суспільство

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути