chrome firefox opera safari iexplorer

Українським школярам продають зошити із «Гламурними диктаторами»

25 серпня 2012 о 10:29

Напередодні 1 вересня у магазинах деяких українських міст на розкладках зі шкільною канцелярією з’явилися зошити з портретами комуністичних вождів ХХ століття.

Зі сріблястої голографічної обкладинки на нас дивляться Ленін, Сталін, Мао Цзедун, Кастро і Че Гевара. Серія зошитів називається “Гламурні тирани”, пише «Високий замок».

Також, поруч із цими “шедеврами” у книгарні в центрі Києва є й зошит із зображенням автомата Калашникова на фоні кремлівської зірки. Отакої! Українським школярам підсовують портрети найбільш кривавих диктаторів ХХ століття, та ще й пропагують зброю. Цій компанії хіба що Гітлера не вистачає...

Таку “агітпродукцію” виготовляє дніпропетровське видавництво на замовлення російської фірми. Нещодавно спроба продавати такі ж зошити була зафіксована у Дніпропетровську, але там вони ні в кого здивування не викликали.

У Тернополі, де також намагалися торгувати “Гламурними тиранами”, після обурення батьків, зошити зникли з прилавків магазинів. Виробники одіозних канцтоварів розводять руками. Мовляв, що тут такого, на зошитах зображені відомі історичні особистості, а зміст малюнків на обкладинках жодного погодження не потребує.

Представник столичного магазину, де продавали зошити, стверджував, що вони призначені не для учнів молодших класів, а для старшокласників, які обізнані з історією.

Та чому тоді на обкладинках не надрукувати портрети видатних українців — Ярослава Мудрого, княгині Ольги, Володимира Великого, Лесі Українки?

Коментар для «ВЗ»

Юрій СЛИВКА, доктор історичних наук

Ставлюся до торгівлі зошитами із зображенням Леніна і Сталіна вкрай негативно. Це повернення до тоталітарної системи. По-друге, це паплюження нашої історії, відтворення постатей, які завдали непоправної шкоди нашому народові, здійснювали політику геноциду щодо України. Це вигідно тільки одній країні — Росії, шовіністичній державі, яка взяла курс на відновлення імперії. І, безумовно, це вигідно нашим холуям, “п’ятій колоні”, і тій владі, яка називається “чужоземна орда”. Треба вкрай рішуче засудити такі речі, громадськість має долучитися до цього процесу. Таку продукцію не можна продавати на прилавках українських книгарень і магазинів.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути