chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні відзначають День комп’ютерника і програміста

12 вересня 2012 о 08:56

День комп’ютерника і програміста — неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта.

У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного — на 13 вересня.

Найчастіше слово «програмування» і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки з персональним комп’ютером, проте це не так. Практично кожен електронний пристрій — від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів з програмним управлінням — свого часу пройшли через руки фахівців з програмування.

Ми щогодини стикаємося з плодами праці програміста. Дивимося ми телевізор, чи слухаємо радіо, чи розмовляємо по телефону — ми користуємося тим, що створив програміст. Мабуть, жодна професія не охоплює так широко сфери нашого життя.

І хоча поки що це свято цілком і повністю віртуальне, плоди труда наших славних програмістів вельми і вельми реальні.

Значення професії програміста у повсякденному житті важко недооцінити. Цей рід діяльності стає все більш масовим і, в той же час, символізує авангард сучасного суспільства.

В 2012 році День комп’ютерника і програміста припадає на 12 вересня.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути