У ці вересневі дні у 50 країнах Європи відбуваються Дні європейської спадщини. Мета – привернути увагу до збереження історичних пам’яток. Вдруге до європейської акції приєднується Львів, повідомляє Радіо Свобода.
У суботу, 8 вересня львів’яни і гості міста безкоштовно оглянуть культурні пам’ятки, які зазвичай є зачинені для відвідувачів. Втім, потрапити на унікальні екскурсії зможуть лише ті, хто завчасно зареєструвався.
Нагода піднятися на самий верх вежі Корнякта, що входить до архітектурного ансамблю Успенської церкви, випала мені вперше. Це без перебільшення пам’ятка європейського і світового рівня.
Двері вежі відчиняє лише дзвонар, але він долає тільки половину шляху, щоб задзвонити у знаменитий мідний дзвін «Кирило», що в діаметрі має 2 метри і дзвенить, як казали, по-сільському, (але колись це був головний дзвін міста).
Піднятись на верх вежі, що має 66 метрів заввишки, і є трішки нижчою від Ратуші, виявилось не так легко, але неймовірні краєвиди Львова і відчуття наближеності вуличок і двориків, вартували зусиль. Вежа XVІІ-XVІІІ століть виконувала не лише функцію дзвіниці, але й спостерігаючого пункту, розповдає львовознавець Ілько Лемко, який у День європейської спадщини проводитиме безкоштовну екскурсію для львів’ян і гостей.
«Це шедевр абсолютно феноменальний. За формою нібито це італійський ренесанс, а за замістом – український. Українськість передана зодчими. Все будувалося на гроші Костянтина Корнякта. Він був начальником митниці всієї Речі Посполитої», – каже Ілько Лемко.
У день європейської спадщини учасники акції оглянуть у Львові ще й вежу храму Архистратига Михаїла, на яку потрапити майже нереально. А ще побачать відновлені розписи живописця Яна Гериха Розена першої половини ХХ століття у семінарній каплиці з фресками. Також зможуть побувати на галереях першого барокового храму Середньовіччя, колишньому костелі Єзуїтів, та прогулятися вулицями княжого Львова ХІІІ-ХІV століть і послухати екскурсію про Підзамче з екскурсоводом Юлією Жмінковською.
«Це намагання відкрити історію міста для наших мешканців, які живуть між роботою і хатою, і не помічають тих принад, які ми маємо, де ми мешкаємо», – зауважує екскурсовод.
