chrome firefox opera safari iexplorer

Уряд за рахунок населення хоче погасити зовнішню заборгованість

10 вересня 2012 о 10:42

Уряд за рахунок населення хоче погасити зовнішню заборгованість.

Вже найближчим часом українці зможуть вкладати кошти у валютні казначейські зобов'язання (КЗ) уряду, пише «Комерсант-Україна».

Минулого тижня уряд доручив Мінфіну випустити папери загальним обсягом 200 млн доларів.

Як і передбачалося, термін обігу КЗ, що випускаються в документарній формі, становитиме два роки, а номінальна вартість – 500 доларів.

Зобов'язання будуть випущені по черзі двома рівними серіями A і B.

Продаж, виплата доходу та погашення будуть здійснюватися у валюті випуску в готівковій або безготівковій формі.

Кожна облігація містить чотири піврічних купона, дохід за якими становить 23 долари, що відповідає 9,2% річних.

Це вище середньої прибутковості за банківськими доларовими депозитами, яка, за даними Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб, зараз становить 8,12% річних.

За даними компанії «Простобанк консалтинг», прибутковість вище цього рівня зараз пропонують лише 19 банків, які в основному відносяться до групи середніх.

Розміщенням зобов'язань буде займатися Ощадбанк, що має саму розгалужену філіальну мережу — майже 5,86 тис офісів, який зможе залучати до цього процесу інші установи.

Громадянам не доведеться платити комісію за послуги — винагороду Ощадбанку за розміщення, обслуговування та погашення цих паперів у розмірі 0,5% від номінальної вартості реалізованих зобов'язань буде виплачувати Мінфін.

Ощадбанк зможе також викуповувати у фізосіб належні їм КЗ на договірних умовах за ціною не нижче номіналу і перепродавати їх потім іншим інвесторам.

Кошти населення можуть бути направлені на погашення зовнішніх боргів держави.

Експерти ж вважають термін обігу держпаперів занадто тривалим.

Вони сумніваються, що інвестори зможуть їх легко продавати, так як Ощадбанк не зобов'язаний викуповувати ці папери.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути