chrome firefox opera safari iexplorer

Наступного року Україна святкуватиме 500-річчя Станіслава Оріховського

10 жовтня 2012 о 18:17

Час: січень — листопад 2013 р.
Місце: Київ, Львів, Переяслав-Хмельницький

З ініціативи medievist.org.ua протягом 2013 р. відбудеться низка заходів з відзначення 500-річчя Станіслава Оріховського, обличчя української літератури, написаної латинською мовою, автора слів «Ruthenorum me esse et libenter profiteor — Я українець, про що заявляю з гордістю».

Взяти участь у святкуванні зголосилася низка українських та закордонних науково-освітніх центрів. Медіа-партнером Оріховіани-2013 є інтернет-сайт «Історична правда» (istpravda.com.ua).

Станіслав Оріховський (1513 – 1566) – отримав ґрунтовну вищу освіту, навчаючись у Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах. Товаришував з Альбрехтом Дюрером, Ульріхом фон Гутеном, Лукасом Кранахом-старшим. Автор численних праць латинською та кількох – польською мовами, присвячених переважно питанням державного устрою та релігії.

Одним із перших в європейській філософській думці став заперечувати божественне походження влади, натомість надавав перевагу договірній теорії походження держави, яку вважав спілкою громадян, пов’язаних правом і спільною користю.

Серед його праць, перекладених українською В. Литвиновим та М. Трофимуком: історико-політичний трактат «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу», промови «Про турецьку загрозу», «Лист до короля Сигізмунда», «Промова у справі закону про целібат», послання «До римського папи Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу», присвячені цій же болючій проблемі етикетний твір «Промова на похороні польського короля Сигізмунда Ягелона», історіобіографія «Життя і смерть Яна Тарновського», практично, автобіографія у формі листа – «До Яна Франциска Коммендоні про себе самого».

Серед запланованих заходів: конкурс праць молодих науковців, наукова конференція та низка круглих столів — присвячених не тільки особі та творчості Станіслава Оріховського, але й українській неолатиністиці загалом.

Детальніше про подію — тут 

Новину додав  medievist

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі