chrome firefox opera safari iexplorer

Протистояти хворобам допомагають «негативні» іони кисню

02 жовтня 2012 о 11:14

Зазвичай вітаміни ми асоціюємо зі смаком фруктів чи різнокольорових пігулок. Однак з’ясовується, що в них інші «побратими» — без смаку і запаху, невидимі оку, які так само позитивно впливають на наше здоров’я. Йдеться про так звані «вітаміни повітря» — іони звичайного кисню, які мають від’ємний електричний заряд і утворюються завдяки взаємодії різних природних факторів.

Згадайте, як легко дихається після дощу, в гущавині лісу, біля моря чи водоспаду. В таких місцях ми на повну силу відчуваємо цілющу силу повітря. У чому ж секрет? З’ясовується все дуже просто. Повітря тут не забруднене пилом і наповнене негативно зарядженими іонами кисню — аероіонами. Зверніть увагу: саме в таких місцях розташовані всі курорти світу.

Ми часто кажемо: «Треба вийти на повітря», ніби в самому приміщенні його немає. Насправді повітря в будівлі містить таку ж кількість кисню, але — біологічно неактивного, інакше кажучи, не іонізованого.

До речі, на початку минулого століття на ці фактори звернув увагу професор Олександр Чижевський. Учений провів експеримент: помістив мишей у герметичну камеру і пропустив туди звичайне повітря крізь щільний фільтр із вати. Через 5–10 днів тварини стали млявими, як при авітамінозі. Коли ж камеру наповнили аероіонами, тварини відразу пожвавішали, життєдіяльність піддослідних ставала навіть кращою, ніж у тварин на волі. На думку Олександра Чижевського, повітря, позбавлене іонів, подібне до їжі без вітамінів або води без мінеральних солей.

— Наукові дослідження підтвердили: цілющі аероіони, проникаючи в легені людини, заряджають кров, підвищують імунітет, відновлюють гормональну рівновагу в організмі, — зауважує столичний терапевт Валентин Самсоненко. — Відтак зростає спротив хворобам і стресам, зникає втома. Доведено також бактеріологічну дію аероіонів: у негативно іонізованому повітрі гине до 78 відсотків мікроорганізмів, тоді як зазвичай — лише 23 відсотки. Крім того, ці повітряні «вітамінчики» мають потужний антиоксидантний ефект — під впливом іонів організм виробляє протираковий антиоксидант убіквінол. Дослідження, що тривають уже 40 років, не виявили жодної шкідливої дії на організм людини високоіонізованого повітря.

Інколи повітря, насичене аероіонами, називають гірським. Справді, завдяки його цілющим властивостям більшість довгожителів планети зустрінете саме в горах.

— Оптимальна кількість негативних іонів у довкіллі має бути у межах 1000—1500 одиниць на кубічний сантиметр, — зауважує Олександр Самсоненко. — Проте в кімнаті, де працює бодай кілька людей, кількість негативних іонів зменшується в 5—7 разів. Найпростіший спосіб підвищити їхню кількість — провітрити кімнату.

На жаль, умови, в яких живе сучасна людина, далекі від здорового іонного клімату. Забруднення довкілля промисловими підприємствами, загазованість автомобілями, життя у багатоквартирних будинках і офісах позбавляють нас свіжого повітря. Нестача іонізації призводить до постійного кисневого голодування, зниження працездатності, втрати уваги, підвищеної стомлюваності, ослаблення імунітету. Тим часом нам цілком під силу отримати потрібну кількість «вітамінів повітря», досить лише не лінуватися і дотримуватися простих рекомендацій.

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути