chrome firefox opera safari iexplorer

У степах під Херсоном іноземці будують унікальну геліоелектростанцію

31 жовтня 2012 о 12:21

Перший «сонячний парк» з’явиться у Новотроїцькому районі. Під об’єкти геліостанцій іноземцям віддадуть в оренду 106 га земель, непридатних для сільськогосподарського використання, пише Україна молода.

Загальна потужність станції — 28—30 МВт, обсяг виділених інвестицій партнерами з Франції — близько 50 мільйонів євро. Всього ж, під будівництво геліостанцій нового типу Херсонщина виділить більше 2,5 тисячі гектарів земель у Каховському, Скадовському та Цюрупинському районах.

Ні копійки грошей iз місцевого бюджету на будівництво джерела альтернативної енергії витрачено не буде. Фінансувати дослідницьку діяльність у Херсонській області, а також безпосередньо будівництво геліостанцій взялося міністерство фінансів Франції, яке вже надало перший грант у розмірі 15 мільйонів євро компанії BETEN International.

У майбутньому Херсонщина матиме прибуток у кілька мільйонів доларів за рахунок плати за землю, яку іноземці взяли в оренду для будівництва геліостанцій.

— Кількість сонячних днів на Херсонщині становить 240, гріх цим не скористатися, — розповідає «УМ» директор BETEN International Жан Рош. — Херсонщина стане першим регіоном в Україні, де буде введено в експлуатацію технологію трекінгових систем. Її відмінність від звичайної геліостанції полягає в тому, що сонячні панелі встановлюють на рухому основу: сонячний модуль сам «стежить» і підлаштовується під траєкторію руху сонця в залежності від часу доби і пори року. Це дозволяє отримувати максимальну кількість сонячної електроенергії.

Потрібно зазначити, що будівництво сонячних електростанцій коштує дуже дорого. При всій екологічній привабливості таких проектів жодна з українських компаній за 20 років так і не взялася за масштабне спорудження геліостанцій. А іноземні компанії зацікавилися просторами південних регіонів України тільки після того, як у 2009 році з подачі тодішнього віце–прем’єра з питань паливно–енергетичного комплексу Андрія Клюєва був узаконений так званий «зелений тариф». Згідно з цим тарифом, наша держава закуповує у компаній, які виробляють електроенергію у екологічно чистий спосіб, за дуже високою ціною. При цьо­му споживачам вона надходить разом зi звичайною електроенергією за традиційною вартiстю. Різниця в тарифах покривається за рахунок дотацій. Національна комісія регулювання електроенергетики встановила тариф для промислових підприємств на енергію для сонячних електростанцій: 5 гривень 5 копійок за 1 кіловат–годину. Для порівняння: 1 кіловат–година електроенергії, виробленої традиційним способом, коштує від 73 до 93 копійок. Таким чином, фактично за кожну кіловат–годину сонячної електрики держава (тобто платники податків) платить виробникам зі своєї кишені близько 4 гривень.

Із введенням в Україні «зеленого» тарифу наша країна пережила справжній «бум» будівництва геліостанцій. Якщо в 2009 році вироблялося тільки 3 мегавати сонячної енергії, то, за підсумками 2011 року, сукупна потужність українських геліостанцій становить уже 200 мегават.

Але дуже скоро з’ясувалося, що не все так просто: 90 відсотків усіх геліоустановок в Україні розташовані в Криму і належать австрійській компанії Activ Solar. Генеральний директор цієї компанії Каве Ертефай є зятем брата Андрія Клюєва. 

Тобто, коли політик лобіював «зелений тариф», він, у першу чергу, думав про «сім’ю», а не про простих українців. А для більшості мешканців нашої країни можливості альтернативної енергетики більше схожі на наукову фантастику. Адже поки що це — лише два відсотки від усієї електроенергії, яку виробляють у нашій країні.

Розділи: Суспільство

9 серпня

Інші дати
Міжнародний день корінних народів світу
Свято Міжнародний день корінних народів світу відзначається в першій декаді серпня. Виникло за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році. Присвячене питанням збереження корінних народів на планеті, захисту їх прав, богатству культури і надбанню.
Розгорнути
Варвара Ханенко
1852–колекціонерка, меценатка, громадська діячка. Дочка цукрозаводчика, мецената М. Терещенка. Разом із чоловіком Б. Ханенком заснувала приватний;музей, на основі якого в 1921 р. в Києві було створено Музей мистецтв;(нині Національний музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків).
Розгорнути
Народилася Віра Холодна
(1893, м.Полтава – 1919) – українська актриса, «королева» німого кіно. Уславилася в фільмах «Пісня торжествуючої любові», «Міражі», «Життя за життя», «Забудь про камін…» та багатьох інших.
«Ваши пальцы пахнут ладаном, А в ресницах спит печаль. Ничего теперь не надо нам, Никого теперь не жаль. И когда Весенней Вестницей Вы пойдете в синий край, Сам Господь по белой лестнице Поведет Вас в светлый рай...» (Олександр Вертинський, посвята Вірі Холодній)
Розгорнути