Юний школярик із чипсами й колою в руках, старшокласник — з цигаркою і пивом — така картина вже давно не дивує пересічних українців. А мала б! Вітчизняні лікарі наголошують: через нездоровий спосіб життя, неправильне харчування хворіє дедалі більше українських дітей. Понад мільйон малюків уже має гастроентерологічні хвороби, а харчова алергія, що цілком може перерости в алергічну астму, проявляється у кожної третьої дитини. Змінити сумну динаміку фахівці закликають усіх причетних: передовсім батьків, які мають замислитися над тим, чим годують дітей, лікарів, які мусять давати слушні поради пацієнтам. І державу, обов’язок якої — подбати про здоров’я майбутньої нації.
Занадто «солодке» дитяче життя
В Україні підростає ціле покоління дітлахів, які через неправильне харчування мають серйозні проблеми зі здоров’ям. Головний дієтолог Міністерства охорони здоров’я України Олег Швець каже, що, за статистичними даними, лише від 20 до 30% українських дітей споживають достатню кількість продуктів здорового харчування — овочів, фруктів, цільних злаків, «молочки». І приблизно кожна третя дитина їсть надмірну кількість солодощів, вживає солодкi газованi напоїв тощо. У результаті близько мільйона українських дітей мають гастроентерологічні захворювання, більшість із них — хвороби шлунка. «А якщо до цієї цифри додати інші небезпечні неінфекційні захворювання, такі як хвороби серцево–судинної системи, цукровий діабет, злоякіясні новоутворення, то можна отримати цифру більш як 2 млн. дітей, які мають аліментарно (тобто такі, що пов’язані з харчуванням. — Авт.) залежні захворювання», — зазначає Олег Швець.
Дитячий гастроентеролог МОЗ України Олег Шадрін також відзначає негативні тенденції в українському суспільстві: «Навіть при такому розмаїтті продуктів харчування, яке є зараз, не кожна мама і не кожен лікар знають, як правильно їх вживати. Це стосується всіх вікових категорій дітей. Якщо говорити про дітей до року, то, на жаль, в Україні ми бачимо нехорошу тенденцію показників грудного вигодовування: наші мами чомусь дуже легко переходять на штучне вигодовування, забуваючи про те, що саме завдяки грудному молоку дитина матиме більш високі показники інтелекту в майбутньому. Такі діти менше страждають ожирінням, менше хворіють. І навіть смертність дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні, значно нижча, за дослідженнями американських учених, ніж у дітей на штучному годуванні».
Друга поширена помилка щодо раціону немовлят — це неправильне введення продуктів для підгодовування. За словами Олега Шадріна, усталена радянська система «прикорму» своє віджила, і нині Україна перейшла на рекомендовану ВООЗ програму. Однак дуже часто її не дотримуються навіть самі лікарі. Що вже говорити про недосвідчених мам? Головний постулат цієї системи полягає в тому, що дитина до шести місяців має отримувати винятково грудне молоко. І лише після цього — поступове догодовування іншими продуктами — згідно з «графіком».
Харків — за молоко!
У харчуванні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку — свої проблеми. «Ми чомусь перестали вживати молочні продукти, — зауважує Олег Шадрін. — А для дітей раннього віку — це основа раціону. Зараз середньостатистична українська дитина отримує 80—90 мілілітрів молочних продуктів щодня замість потрібних півлітра». Саме тому, каже лікар, українські діти хворіють часто на гіпокальцемію. І ці процеси, мовляв, позначаються згодом на дорослому населенні, яке страждає від хвороб, пов’язаних із нестачею кальцію.
У тому, що склянка молока на день зміцнює дитячий організм, лікарі вже переконалися й на практиці, і на прикладі Харкова, де діє програма «Шкільне молоко»: там у місцевих школах впродовж року всім першокласникам давали по склянці молока (а це, між іншим, 40% добової норми споживання кальцію для дитини). У результаті, як каже Олег Шадрін, харківські діти менше почали хворіти на застуди, і хронічні хвороби в них рідше загострювались. Та й показники і темпи росту покращилися.
Помітивши позитивну динаміку, педіатри звернулися з ініціативою до державних керманичів із пропозицією коштом держави поїти молоком дітей у всіх школах країни. Адже подібна програма вже успішно діє у 80 країнах світу. Однак чи буде втілена вона в Україні — невідомо.
Харчова звичка — запорука здоров’я
Узагалі харчування школярів — це окрема проблема, на яку слід звернути увагу. «Той же асортимент продуктів харчування у шкільних буфетах не влаштовує нікого — ні медиків, ні батьків, ні вчителів», — каже Олег Швець. Так само як і не влаштовують стереотипи, які закладаються дітям завдяки рекламі: любов до фаст–фудів, газованих напоїв та чипсів.
Водночас, наголошують лікарі, для здоров’я дуже важливими є звички в харчуванні, які формуються в дитинстві. «Дуже часто батьки забувають, що харчові звички у дітей формуються дуже рано — у віці 2–3 років. Як ми годуємо дітей, привчаємо до солоної, перченої їжі, так і буде надалі людина харчуватися. Основи правильного харчування закладаються в ранньому дитинстві», — каже Олег Швець. Потреба в обов’язкових сніданках, обідах, розуміння того, що існують продукти, які слід обов’язково їсти, а якими краще не зловживати. Так само й шкідлива звичка їсти біля телевізора — усе це впливає на майбутнє здоров’я дитини. І все це залежить насамперед від батьків.
«Найкраща мотивація раціонального харчування — це приклад, який ви даєте своїм дітям, — каже Олег Швець. — Коли ви демонструєте їм, що не їсте ковбасу, солодощі тричі на день, коли ви берете їх із собою в крамницю і пояснюєте, чому обираєте саме такі продукти».
Насправді рекомендації від лікарів досить прості й логічні. «Діти повинні за кожен прийом їжі з’їдати порцію овочів, фруктів, цільних злаків, їсти більше риби, молочних продуктів. І менше продуктів, де багато солі, цукру, насичених жирів. І вже зовсім не їсти продукти, де є трансжири», — нагадує Олег Швець.
Ковбаса веде до раку шлунка
Звісно, у багатьох споживачів, які дбають про своє здоров’я, регулярно виникає запитання: а чи справді якісні продукти ми споживаємо? Адже, на жаль, нинішня ситуація з державним контролем якості й безпеки харчів критики не витримує. Ось і з’ясовується, що під час виробництва сиру часто «не страждає» молоко, а в овочах «зашкалюють» нітрати. Але лікарі кажуть, що головна «сіль» не в тому. «Проблема не складу продуктів, — певен Олег Швець. — Скрізь, по всьому світу, є різні продукти з різним складом. Проблема — у нас самих. Ніде у світі ви не побачите такого асортименту ковбас, тому що немає такого попиту. Люди розуміють, що ковбасу їсти — шкідливо для здоров’я. А ми ж цим годуємо дітей. Вони беруть бутерброди з ковбасою в школу щодня. А тим часом навіть 30 грамів ковбаси на день уже на 30—50 відсотків збільшують ризик раку шлунка».
«Ковбасний» культ, подарований нам радянським минулим, викорінити непросто. Адже у часи тотального дефіциту наявність ковбаси на столі символізувала родинний достаток. «Склався міф, що ковбаса — це добре, — каже Олег Шадрін. — І той шматочок ковбаси завжди віддавали дитині — як щось найкраще».
Нарікають лікарі й на те, що в останні десятиліття (це ж, звісно, і наслідок економічної скрути) в українців склалася традиція їсти «абищо». «У радянські часи були різні культи — не було лише ніколи культу здоров’я, — каже Олег Швець. — Саме тому ми — в трійці європейських країн, де найбільше курять і вживають алкоголь. Низька фізична активність, нездорове харчування — це теж має місце. Звісно, це пояснюється також і економічною ситуацією. Але ставлення до себе, до здоров’я своєї родини ми самі маємо покращувати».
Олег Швець каже: загалом, за статистикою, нездорових продуктів європейські діти їдять приблизно стільки ж, як і в нас. Але так званих здорових продуктів українці їдять значно менше, ніж мешканці Європи. І в нас є негативна динаміка. Скажімо, у багатьох європейських країнах заборонена реклама некорисних продуктів, спрямована на дітей. Таких виробників обкладають додатковим податком. У багатьох країнах Європи заборонено використання у продуктах харчування шкідливих трансжирів. А в Україні їх часто можна виявити в цукерках, кондитерських виробах — у тому, що найбільше полюбляє малеча.
Змінити все!
Ситуацію з нездоровим харчуванням дітей в Україні можна і потрібно змінювати — упевнені експерти. Адже, за висновками ВООЗ, 2/3 передчасних смертей у дорослому віці та 1/3 всіх захворювань пов’язані з тим, який спосіб життя і який стан здоров’я був у людини в дитинстві. Саме тому Асоціація педіатрів–гастроентерологів, нутріціологів та Асоціація дієтологів України започатковують національний проект «Раціональне дитяче харчування — здорове майбутнє». У рамках цього проекту в Україні пройде низка заходів: це будуть і лекції для батьків, учителів та педіатрів, тренінги з питань здорового харчування.
Початок уже покладено: минулими вихідними в Українському домі відбулася масштабна форум–виставка, присвячена здоровому дитячому харчуванню. Під час форуму пройшла науково–практична конференція, яка вперше була відкрита для батьків. Також презентували Школу здорового харчування від відомого педіатра Євгена Комаровського та майстер–класи провідних фахівців з дієтології.
