chrome firefox opera safari iexplorer

Христина Стебельська: Михайли та Михайлини – унікальні люди

21 листопада 2012 о 16:04

Божий лицар з мечем, Архистратиг Михаїл, віншує морозами, виграє святкову прелюдію зими. Крилатий воїн у лицарських обладунках – давній символ звитяги «граду Божого». А ще – покровитель української столиці.

Як і має бути, 21 листопада в Україні святковий хоровод багатий на іменинників. Які вони, сучасні Михайли, як їх правильно вітати, та що неодмінно варто подарувати до іменин розпитаємо у журналіста, знаної дослідниці українських звичаїв, головного редактора Першого національного телеканалу Христини Стебельської.

— Пані Христино, цьогоріч синоптики раннього снігу не обіцяють, тож як Михайлові без білого коня?

— Часто на Михайла зима «на білому коні приїжджає». Цього року її кінь ще у дорозі, але морозом потягує.
Подумайте лишень, чому у цю хмарну пору вам частіше сняться сни? Чи наближення Різдва, чи сила Михайла так впливає? Кажуть, що Бог в такий спосіб нам показує наше покликання на наступний місяць. Я знаю людей, для яких листопадові сни стали знаковими. Що Святий хотів підказати не відаю, але зі свідчень розумію – то були відповіді на запитання життя.

— Що особливого в імені Михайла?

— У святі Михайла багато українського. До всіх іменинників листопада люди виявляють пошану, але для мене досі загадка, чому Михайла величають більше, ніж Дмитра, Якова чи Федора, хоч їхні іменини поряд у часі.
Ви дивитеся на мужній, гарний образ лицаря Архистратига Михаїла на коні із мечем і щитом, і так хочеться вірити, що сусід з іменем Михайло теж достойний мужчина! Вражає його лицарський одяг, надзвичайно коштовні шати –захисний панцир і багряний плащ та позолота. Ця постать випромінює життєву силу. Ікона по-рицарськи приваблива і дуже святкова. Ми стоїмо перед захисником, врода якого нас захоплює, а іноді навіть відволікає від молитви. Благородний красень! Ангел нашого захисту. Ми завжди любимо тих, чиї імена мають небесного покровителя.
Розуміння імені – це не тільки церковні канони і народні традиції. Це ще й українська історія. Згадаймо лишень українських Михайлів! Завдяки їм ми знаємо чимало з історії України. Михайло Всеволодович – князь Чернігівський; гетьмани – Вишневецький та Дорошенко; діячі — Драгоманов, Старицький, Грушевський, Михайло і Михайлина Коцюбинські… Згадати можна чимало Михайлів, яким присвячені легенди, кобзарські думи, патріотичні пісні. І, звичайно, – телепрограми, фільми, наукові праці та енциклопедії.

— Дійсно, згадувати є кого. Кажуть, не ім’я красить людину. Невже з Михайлами навпаки?

— Михайли та Михайлини – унікальні люди. За моїми спостереженнями, вони здебільшого добропорядні та дуже товариські. Риси, які їх виділяють з-поміж інших – інтелігентність та доброзичливість. Не випадково до 21 листопада треба всіх перепросити, кому завинив.
Михайлів празник завжди нагадував про доброчинність. Іменинники та їхні родини офірують данину бідним і сиротам. В Україні День Михайла є досі днем братання і товариської клятви.
Михайли — люди широкої душі, окрилені звершенням справи, яку роблять. Як правило, джерело натхнення та рівноваги вони отримують у сім’ї.
Михайли дуже хазяйновиті та сімейні. Вони вміють непомильно розрізняти добро і зло. Може це завдяки посередництву їх небесного патрона – Святого Архистратига Михайла? А може якось інакше…
Ще я помітила, що Михайли надзвичайно стабільні у взаєминах з друзями і вміють підтримувати духовну близькість з багатьма. Їм важливо знати, що хтось цінує і любить їх за те, що може на них покластися та довіряти. Той, кого назвали Михайлом, має по життю велику повагу.

— Михайло – це символ братання?

— Я б сказала точніше – братчини. Я пам’ятаю, що на Михайла у нас завжди збиралося товариство і робило добрі для України справи. Допомогти якійсь гнаній владою родині, видати спільним коштом хорошу книгу, підтримати добру українську газету – не було в році кращого дня, щоб домовитися про це, аніж на Михайла. Саме у цей день при родині, при шанованих гостях люди давали слово. Воно було тоді, повірте, ціннішим, ніж будь-що матеріальне.
Саме на Михайла мені ще у дитинстві привідкривалося багато патріотичних знаків. Дякую цьому святу за ареол поваги, шанобливості та справжньої інтелігентності.

— Церковний календар багатий на іменинників. Деяким людям припадає святкувати день свого імені навіть кілька разів на рік. Як Ви вважаєте, доречно називати дитину на честь її святого покровителя?

— Якщо дитина народилася в день такого празника, сам Бог ніби запрошує назвати її іменем небесного покровителя. Я знаю сім’ї, в яких було обране інше ім’я, родинне, але коли трапилося, що у знайомих донька народилася на Михайла і її назвали Михайлинкою, виявилося, що з іменем дівчинка одержала в подарунок везіння і щасливу долю. Я у такі «випадковості» вірю.

— Даруєте до іменин подарунки? Що особливого приготували б на Михайла?

— На Михайла дарують ошатну шапку. А річ ця не з дешевих. Колись сім’ї купували дорогі смушеві шапки у складчину. Про це в ефірі «Секретів вічності» на Першому Національному я свого часу провела репортаж. Пам’ятаю, що у нашій родині Михайли самі собі шапок ніколи не купували, адже знали, що до 21 листопада одержать смушеву, ондатрову чи норкову – так-так, у шапок теж була своя еволюція!
Ще іменинника обов’язково віншують святим образом та калачем, а у деяких місцевостях – обв’язують пшеничним перевеслом, співають «Многая літа», а потім – як стане сили – ще й підкидають до самої стелі!
Мої добрі знайомі щороку до свята Михайла готують медові напої і печуть смачнючі медівники. Їх медівки, настояні на численних травах, мають лікувальні властивості – особливо добре допомагають хворим діткам. А випити такого трунку – немов одержати посвяту до таємного товариства!
На Михайла завжди бачу на святковому столі порізані медові соти. Чому погляди гостей притягують не салати, а меди?.. Це і є якраз та унікальна магія гостинності, якою ще київський князь Володимир Великий заворожував іноземних послів. Він наказував «ситити триста варок меду» на честь військових перемог, будівництва храмів та великих свят.

— Так, історія в імені Михайла скрізь. Відомо, що він здавна вважається покровителем Києва. Як думаєте, багато киян зазирнуть у цей день до Михайлівського Золотоверхого?

— Незаперечно! За легендами, верховний воєначальник небесних сил допоміг війську князя Святополка перемогти половців, з’явившись над Софією Київською крилатим птахом у рицарських латах. Саме там і звели згодом Михайлівський Золотоверхий собор.
Тож кияни й тепер по-особливому ставляться до Архангела Михаїла – його образ на гербі столиці. Паломники приїжджають на молитву до золотоверхого Михайлівського храму. Не забувають і пом’янути предків. 21 листопада у Києві та всіх християнських обителях відзначається собор на честь покровителя.

— В теперішньому світі добро, на жаль, не завжди у рицарських латах і на переможному коні. Чому ж у нас сучасних так мало від Михайла?

— Бо силу характеру як у Михайла в собі треба гартувати. Треба не боятися складних ситуацій, які вчать нас жити. Михайли вміють вирішувати проблеми і підводити підсумки.
Адже насправді, не легко людську природу імені відділити від божественної. А може і не треба, особливо якщо йдеться про Михайла…

— Метушливий світ затягує. Як себе налаштувати на релігійне свято? Підбадьорте напутнім словом!

— Усім нам у листопаді треба підтримати святкове ставлення до Михайлів, Михайлин, Михайловичів і Михайлівних. Я проти його приземлення, хоча нехай кожен буде сам собою.
Без празника Михайлів сумно – він дуже шляхетний. Михайли – унікальні, адже дароване ім’я їм це дозволяє.
А поки Михайло ще не приїхав «на білому коні», вітаю усіх Михайлин, Михайловичів, Михайлівних та Михайлів із доброю нагодою святкувати іменини в поєднанні земного та небесного.
Душевно й від імені усієї нашої головної редакції зичу гараздів дужим Михайлам і граційним Михайлинам, грайливим Михайликам і тендітним Михайлинкам, статечним Михайлівним і ставним Михайловичам!
Любіться і шануйтеся!

Спілкувалася Надія Петруньок

Розділи: Думка читачів

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути