chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерському заповіднику побачили світ одразу два випуски «Лаврського альманаху»

15 листопада 2012 о 15:27

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вийшли друком одразу два випуски «Лаврського альманаху»: черговий 26-й номер «Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць» та спецвипуск «Дослідження печерних комплексів Києво-Печерської лаври (№ 27).

У 26-й номер увійшли матеріали, присвячені останнім дослідженням історії Києво-Печерської лаври та Церкви в Україні. Тут опубліковані результати археологічних досліджень Успенського собору Києво-Печерської лаври та території старого Київського Арсеналу, розповідається про цікаві знахідки, здійснені під час розкопок.

В рубриці «Історичні дослідження» автори статей звертають увагу на такі питання, як давньоруське храмобудування, поширення культів святих, проповідництво у ранньомодерний час, церковне життя початку ХХ ст., історія становлення українського музейництва.

Неодмінно зацікавлять читачів мистецтвознавчі розвідки, більшість з яких присвячена монументальним пам’яткам Києво-Печерської лаври і предметам з фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Проблемам практичного характеру – збереженню національної культурної спадщини, реалізації новітніх музейних проектів – присвячені традиційні рубрики «Охорона пам’яток» та «Справи музейні». Також до «Лаврського альманаху» увійшли спогади доктора мистецтвознавства М.Р. Селівачова про київських реставраторів 1970-х рр.

Фахівцям стане у нагоді розміщена в збірнику інформація щодо видань Заповідника і публікацій його науковців, що вийшли друком протягом 2010 року.

Десятий, ювілейний, спецвипуск «Лаврського альманаху» присвячений результатам досліджень печерних комплексів Києво-Печерської лаври, з яких, власне, і розпочалася історія монастиря. Це – перша спроба публікації повного комплексу матеріалів досліджень, проведених співробітниками різних наукових інституцій протягом останнього століття.

Для зручності читача розвідки надаються двома блоками – про Ближні і Дальні печери окремо. Особлива увага приділяється найдавнішим, Варязьким печерам. У збірнику вперше публікуються звіти-результати досліджень археологів, спелеологів, антропологів, реставраторів, що проводилися у XX–XXI ст. Публікація джерел доповнюється кількома статтями, де піднімаються актуальні пам’яткоохоронні питання збереження печерного комплексу Києво-Печерської лаври.

Здійснена публікація документальних джерел створює підґрунтя для подальшого вивчення печерних лаврських комплексів, збереження і дослідження яких є нашою метою і обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Прес-служба Києво-Печерського історико-культурного заповідника

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути