chrome firefox opera safari iexplorer

У Києво-Печерському заповіднику побачили світ одразу два випуски «Лаврського альманаху»

15 листопада 2012 о 15:27

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику вийшли друком одразу два випуски «Лаврського альманаху»: черговий 26-й номер «Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Збірник наукових праць» та спецвипуск «Дослідження печерних комплексів Києво-Печерської лаври (№ 27).

У 26-й номер увійшли матеріали, присвячені останнім дослідженням історії Києво-Печерської лаври та Церкви в Україні. Тут опубліковані результати археологічних досліджень Успенського собору Києво-Печерської лаври та території старого Київського Арсеналу, розповідається про цікаві знахідки, здійснені під час розкопок.

В рубриці «Історичні дослідження» автори статей звертають увагу на такі питання, як давньоруське храмобудування, поширення культів святих, проповідництво у ранньомодерний час, церковне життя початку ХХ ст., історія становлення українського музейництва.

Неодмінно зацікавлять читачів мистецтвознавчі розвідки, більшість з яких присвячена монументальним пам’яткам Києво-Печерської лаври і предметам з фондової колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Проблемам практичного характеру – збереженню національної культурної спадщини, реалізації новітніх музейних проектів – присвячені традиційні рубрики «Охорона пам’яток» та «Справи музейні». Також до «Лаврського альманаху» увійшли спогади доктора мистецтвознавства М.Р. Селівачова про київських реставраторів 1970-х рр.

Фахівцям стане у нагоді розміщена в збірнику інформація щодо видань Заповідника і публікацій його науковців, що вийшли друком протягом 2010 року.

Десятий, ювілейний, спецвипуск «Лаврського альманаху» присвячений результатам досліджень печерних комплексів Києво-Печерської лаври, з яких, власне, і розпочалася історія монастиря. Це – перша спроба публікації повного комплексу матеріалів досліджень, проведених співробітниками різних наукових інституцій протягом останнього століття.

Для зручності читача розвідки надаються двома блоками – про Ближні і Дальні печери окремо. Особлива увага приділяється найдавнішим, Варязьким печерам. У збірнику вперше публікуються звіти-результати досліджень археологів, спелеологів, антропологів, реставраторів, що проводилися у XX–XXI ст. Публікація джерел доповнюється кількома статтями, де піднімаються актуальні пам’яткоохоронні питання збереження печерного комплексу Києво-Печерської лаври.

Здійснена публікація документальних джерел створює підґрунтя для подальшого вивчення печерних лаврських комплексів, збереження і дослідження яких є нашою метою і обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Прес-служба Києво-Печерського історико-культурного заповідника

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути