chrome firefox opera safari iexplorer

В Асканії-Нова зацвів цілинний степ

21 листопада 2012 о 15:40

Унікальне природне явище цими днями мають змогу спостерігати співробітники й гості біосферного заповідника Асканія-Нова на Херсонщині.

У його східній частині, на території суворо охоронюваного цілинного степу, спершу зацвів, а потім навіть викинув колоски один із представників перистої ковили — ковила українська (на знімку). Завдяки цьому частина степу площею близько 20 гектарів перетворилася на море зі сріблястими хвилями, оспіване в літературі й народних думах.

— Я працюю в Асканії-Нова вже 22 роки, але такого ще жодного разу не бачив. Адже цвітіння ковили зазвичай починається у квітні-травні, і цей цикл на моїй пам’яті не порушувався ніколи, — вражений директор біосферного заповідника кандидат біологічних наук Віктор Гавриленко.

Аномально тепла осінь, яка кілька останніх років приходить на південь України, дарує жителям Херсонщини можливість побачити в жовтні-листопаді цвітіння каштанів, акації й навіть бузку.

Восени нинішнього року в цей час денна температура також сягала 22, а подекуди й 29 градусів тепла. У комбінації з відсутністю нічних заморозків і дощами, які випали після тривалої посухи, вона стала поштовхом для цвітіння ковили.

Фахівці певні: якщо тепла погода протримається ще хоча б пару тижнів, колосся цієї гарної трави встигне навіть дозріти. Хоча ботаніки кажуть, що несвоєчасне цвітіння багаторічним травам, деревам і чагарникам на користь не йде, бо порушує звичний для рослин період спокою, і перезимувати їм стає складніше.

Розділи: Довкілля

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути