chrome firefox opera safari iexplorer

Азаров хоче забудувати Київську фортецю транспортною розв’язкою

03 грудня 2012 о 15:34

На території Київської фортеці хочуть побудувати транспортну розв’язку. Відповідно до протокольного доручення Миколи Азарова та розпорядження КМДА Київська фортеця має надати для реконструкції транспортної розв’язки близько 1 га землі. Про це голові комісії Київради з питань культури та туризму Олександру Бригинцю повідомив колектив Історико-архітектурної пам’ятки-музею «Київська фортеця», передає УНН.

До колективу музею надійшло звернення КП «Дирекція шляхо-транспортних споруд м. Києва» з проханням надати згоду на відведення частини земельної ділянки, що належить музею, для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту зі з’їздами з вул. Саперно-Слобідської на Столичне шосе. Будівництво проходитиме біля підніжжя Лисої гори (там знаходиться пам’ятка військово-оборонної архітектури Лисогірський форт), частину якої «зріжуть» заради встановлення підпори. Комунальне пі дприємство мотивує своє клопотання щодо надання земельної ділянки відсутністю альтернативної землі для реконструкції транспортного вузла.

«Безумовно, ця розв’язка є однією з найбезглуздіших, найзаплутаніших і найнезручніших в світі і вимагає кардинальної реконструкції, оскільки будувалася без усвідомлення архітекторами, що саме і коли тут побудують. Але на мій погляд, патріоту та освіченій людині не спало б на думку проектувати розв’язку так, щоб заради її зведення треба було жертвувати частиною заповідної землі. На жаль, для нинішньої влади ця територія є всього невеликим шматком землі, яку можна забудувати», — сказав О. Бригинець.

Олександр Бригинець направив звернення до в.о. прем’єр-міністра М. Азарова, в якому вимагає відмовитися від ідеї використання землі Київської фортеці для реконструкції транспортного вузла на правобережних підходах до Південного мосту. Крім того, депутат навів ще кілька пр икладів, коли будівництво транспортних розв’язкок, руйнувало історичне середовище міста: будівництво мосту Кірпи, коли за словами церковників під загрозою сповзання зі схилу опинилася одна з церков Видубицького монастиря. Нещодавно через будівництво транспортної розв’язки на Поштовій площі під загрозою опинився Поштовий будинок та музейні експонати, які знаходились в ньому. Крім цього на тій же площі були демонтовані пам’ятники загиблим морякам Дніпровської флотилії та «Першому київському трамваю». Тепер загроза нависла над музеєм Київська фортеця.

«Колектив музею стурбований планами влади не безпідставно, адже якщо врахувати те, як нинішня влада будує транспортні об’єкти, то стає страшно. Там, де влада обіцяє грандіозний новий об’єкт, під загрозою знищення опиняються безліч існуючих історичних та культурних об’єктів», — наголосив О.Бригинець.

Депутат розповів, що земельна ділянка за адресою: вул. Саперна-Слобідська, 78 надана у постійне користування музею «К иївська фортеця». Територія зазначеної земельної ділянки має заповідний статус і на неї поширюється Закон України «Про охорону культурної спадщини». За словами експертів та музейників, навіть мінімальне втручання в природні ландшафти пам’ятки негативно позначаться на стані її збереження.

Розділи: Суспільство

11 серпня

Інші дати
11 серпня відзначають:
  • День будівельника.
  • День працівників ветеринарної медицини.
Розгорнути
Народився Валентин Бакуль
(1908, с. Чернишівка, нині с. Слобідка Вінницька область – 1978) – український вчений-матеріалознавець, організатор науки і виробництва. Розробки Інституту надтвердих матеріалів, яким керував Бакуль до 1977, лягли в основу створення кількох алмазних заводів, у тому числі в Україні — Полтавського, Львівського, Бориславського. Інститут надтвердих матеріалів НАН України носить його ім’я.
«Мало нас, та се - дарма, Міцна віра рушить скали. Тим загибелі нема, Кому світять ідеали!» (Павло Грабовський)
Розгорнути
Народився Віктор Положій
(1949, с. Старозінів, Сумська область – 2004)український письменник-фантаст. Автор збірки оповідань «Щось негаразд…», «Сонячний вітер», роману «Попіл на рани», повісті «Жив-був Іван» та інших.
Розгорнути