chrome firefox opera safari iexplorer

Меч Святослава повернуть в музей козацтва під Новий Рік

05 грудня 2012 о 13:20

Протягом місяця відреставрований меч представлять науковій громадськості в Києві, а наприкінці грудня неймовірна знахідка запорізьких рибалок прибуде в Запоріжжя.

Про це пише Комсомольская правда в Украине.

У музеї історії козацтва повернення меча чекають більше року і вже навіть підготували місце для експозиції.

Процес реставрації затягнувся — фахівці національного реставраційного центру поїхали до Франції, там готували до виставки в Луврі роботи українського скульптора Івана Пінзеля, а потім на клинку знайшли клеймо, робота з ним так само вимагала додаткового часу.

Клеймо вченим розшифрувати поки не вдалося, але ймовірно це міг бути знак майстра, який викував зброю. Мечу, який цілком міг належати князю Святославу, батьку хрестителя Київської Русі Володимира, присвятять цілу експозицію. Тут можна буде побачити і сам раритет, і весь процес реставрації.

Меч потрапив до реставраторів буквально відразу ж після того, як був виловлений. Річкова вода, у якій зброя знаходилася стільки років, диктує свою методику реставрації, так само, як і матеріал, з якого він створений.

«Експонат заговорить», обіцяють запорізькі вчені. До того ж, для повноти картини, там же розмістять ще кілька мечів княжого типу, які археологи знайшли в 1928 році в районі Дніпрогесу.

Давньоруський меч випадково зачепився за гачок спінінгу запорізьких рибалок минулої осені. Знахідка розбурхала весь науковий світ. Судячи з оздоблення меча, належав він дуже знатній персоні, а загублений був, швидше за все, в битві русичів з печенігами, тієї самої, в якій загинув Святослав. Вчені не виключають, що зброя належала самому великому князю

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути