chrome firefox opera safari iexplorer

Нащадки майя готують 21 грудня святкову вечерю та діляться із туристами масками-оберегами

21 грудня 2012 о 09:18

Нащадки майя не вірить у «кінець світу», а вірять радше у закінчення певного періоду часу відповідно до календаря.

На батьківщині майя чимало пірамід, особливо у місті Чічен Ітца. Одна із них — Ель-Кастельйо стала уособленням не тільки культури Майя, а й 21 грудня.

Ця піраміда тримає в собі чимало таєниць, у середині якої побудована ще одна із троном ягуара та лежачої фігури бога дощу.

Місцеві впевнені, що дива трапляються, коли божество спускається на землю, — йдеться у сюжеті ТСН.Особливе.

Навіть місцеві екскурсоводи наголошують на тому, що майя ніколи не пророкували кінець світу, а наголошували на нестачі води та зміні менталітету людей.

Реклама та розголос пророцтва про «кінець світу» все таки зробила свою справу. Тепер на батьківщині стародавніх племен юрби туристів. Останні приїздять сюди, щоб провести цікаву і незвичну відпустку. А дехто прибуває, щоб набрати духу і зарядитися енергією.

Цю енергію у Чічен Ітці можна черпати з музичних інструментів майя. Окрім інструментів туристам пропонують дерев'яні маски. Вони слугують оберегами, а візерунки на них несуть у собі силу.

Таку маску можна знайти в кожній оселі. Тим паче, якщо в родині тече кров майя. Нащадки древнього народу їжу готують і розігрівають виключно на вогнищі, яке розпалюють за допомогою спеціального картону, який вимочений у газі.

Приміром, смакують супом із редиски та апельсиновим соком. На 21 грудня запланована «символічна» святкове вечеря у вигляді індички. А відпочивають тут люди в передчутті Армагеддону у гамаках.

Розділи: Суспільство

4 вересня

Інші дати
День пам’яті Довбуша Олекси Васильовича
(1700 – 1745) – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень. Опришки - учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 – першій половині 19 століття.
«Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем» (Іван Франко) «Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом.» («Пісня про Довбуша», українська народна пісня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі