chrome firefox opera safari iexplorer

Чернігівська «Просвіта» вимагає від Нацради повернути в радіоефір українську мову

28 січня 2013 о 12:13

Правління чернігівського обласного товариства «Просвіта» ухвалило звернення до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яка своїм рішенням № 2558 від 26 грудня минулого року визнала переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 105,9 МГц у Чернігові ПрАТ «Студія «Європозитив», м. Київ (вихідні дані: «Європа плюс»).

«Своїми рішеннями про розподіл частотного ресурсу Національна рада створила небезпечний прецедент, коли в українському Чернігові — адміністративному центрі області, де 89% населення вважають рідною українську мову, 14 з уже 15 ефірних FM-радіостанцій ведуть трансляцію іноземними мовами», — йдеться в заяві просвітян.

«Просвіта» вказує на зневажання прав українців: «Порушниками програмних концепцій мовлення, особливо в частині дотримання заявлених мовних пропорцій, є чи не основна маса ретрансляторів іноземних станцій в обласному центрі. Всупереч заявленим (до 92% часу під україномовний продукт) майже весь ефір заповнений російською і англійською мовами. На колись місцевих чернігівських частотах (101,8 МГц; 107,7 МГц) також ведуть мовлення немісцеві й неукраїнські радіостанції — «Радио Шарманка» (всупереч заявленим 92% україномовного наповнення) и «Радио Рокс» відповідно, завдаючи невиправної шкоди задоволенню інформаційних і культурних потреб чернігівців».

Правління чернігівської «Просвіти» вимагає відібрати ліцензію у «Європи плюс» та здійснити перевірки діяльності бізнес-структур, що ретранслюють іномовні станції, у т. ч. «Радио шансон», «Русское радио» і т. п., на предмет відповідності їхніх ефірів заявленим програмним концепціям.

Просвітяни виступають за те, щоб влаштувати прозорий конкурс із пріоритетним наданням частот під місцеве, українське і суспільно важливе громадське мовлення як важливий фактор розвитку місцевої громади з неухильним дотриманням мовниками заявлених програмних концепцій.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути